 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
30053 Берездів
Перша згадка у документах про Берездів датується 1545 роком, а 1570 року він подається вже як містечко. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у ньому проживало понад 3200 мешканців, нині ж село має близько 1400 осіб. У радянські часи був райцентром до 1924 року та у 1935-1959рр., потім увійшов до Славутського району, а від 2020 року є частиною Шепетівського.
У 50-х роках XVIII століття місцевий власник Берездова Ян Яблоновський збудував у містечку дерев'яний костел, який освятив єпископ Луцький Франциск Кобельський. Цей храм у джерелах часто датують 1756 роком, проте єпископ Кобельський помер 17 січня 1755 року, а отже берездівська святиня мала б бути не тільки спорудженою, але й навіть оснащеною, не пізніше 1754 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
| Наступна дата: вересень, 19 | |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
| 2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
| 2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
А 20 травня 1760 року Яблоновський оселив при костелі у Берездові оо.-маріянів, надавши їхньому монастирю необхідне фінансово-майнове забезпечення. Вони і здійснювали тут душпастирську працю аж до ліквідації царською владою берездівського осередку 1831 року, після чого храм перейняли дієцезіальні священники. У 70-х роках ХІХ століття парафію чисельністю близько трьох тисяч вірян у містечку та сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Федір Ліхтанський, а мала вона філіальну каплицю у Великому Правутині та цвинтарну у Берездові, у 80-х роках тут служив о. Аполінарій Пясецький, 1906 року - о. Антоній Павільчус (понад 4400 вірних), 1914 року - о. Климентій Яроцький (понад 4600 римо-католиків, каплиця у Великому Правутині вже не згадується).
Схоже, що храм у Берездові радянська влада зачинила 1937 року та стала використовувати його як складське приміщення. Під час німецької окупації колишня святиня повернула свій статус культової споруди, проте у 1944 року її знову зачинили та переоблаштували на клуб. З падінням комуністичного режиму місцевими вірянами стали опікуватись душпастирі із відновленої парафії св. Дороти у Славуті. 1992 року їх спільними зусиллями було споруджено каплицю на кладовищі (стара цвинтарна каплиця не вціліла). Мали б віддати колишній костел, проте 1994 року його повністю розібрали як аварійний. Вірні добиваються повернення колишнього мурованого парафіяльного будинку.
