BAZALIA. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1780). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

Informacja

30650 Базалія

Вперше у документі Базалія згадується 1574 року як містечко Basylea Russiae (Базилія Руська), яке заснував князь Василь (Basyl) Костянтин Острозький. 25 березня 1577 року він надав містечку магдебурзьке право, яке 23 вересня 1578 року підтвердив король Стефан Баторій. У складі Російської імперії Базалія була центром волості, у 1923-1931 та 1935-1959 роках - центром району. 27 липня 1957 року отримала статус селища міського типу. Належить до Хмельницького району, хоча раніше входила до Теофіпольського. Населення - понад півтори тисячі мешканців.

Перший (і дерев'яний) костел збудував та парафію заснував 1586 року засновник містечка, але під час пожежі 1 лютого 1759 року цей храм згорів. На його місці було споруджено тимчасову дерев’яну каплицю св. Роха, яку пізніше замінили мурованою.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 12
1612	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752	- черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908	- освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930	- костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996	- єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;
Następna data: październik, 13
1738	- у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій;
1765	- о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський;
1782	- архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині;
1895	- освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську;
1991	- єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині;
1997	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2001	- костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2005	- єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;

Черговий власник Базалії князь Нестор Сапега 18 березня 1760 року задля спорудження мурованого костелу пожертвував парафії нову земельну ділянку в іншій частині містечка і десятину із доходів грунтів Базалії та інших сіл. Будівництво барокової святині завершили 1780 року, а її консекрацію під титулом Пресвятої Трійці після оздоблення та оснащення здійснив у 1840 році Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич. Костел налічував 9 вівтарів, багато образів та мав неабияке оздоблення.

Парафія у Базалії обіймала у різні часи від чотирьох до п'яти десятків навколишніх сіл з філіальними каплицями у Терешках, Великих Зозулинцях, Великому Лазучині, Корчівцях, Михиринцях та налічувала 6-7 тисяч вірян. Останнім настоятелем з 1926 року був о. Олександр Бєлякевич, арештований радянською владою 20 серпня 1935 року. Цього ж року костел зачинили (через несплату непомірного податку), а наступного - повністю знищили.