ЗІНЬКІВ. Костел Пресвятої Трійці (163?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32514 Зіньків,
+380 (3846) 220-09

Перша згадка про Зіньків датується 1404 роком, у XV - на початку XVI століть був головним містом округи, яка тяглася до Дністра на південному сході. У 1452 році Зіньків отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене 1522 року. Після 1793 року став повітовим містечком, проте 1803 року увійшов до Летичівського повіту. З 1923 року Зіньків якийсь час був центром району. Нині у ньому проживаж понад 9700 мешканців.

Перший дерев'яний костел у Зінькові було споруджено коштом його власника Петра Одровонжа 1450 року. Цей храм відбудовувся заново з дерева після нищень, поки у першій половині XVII століття не постав мурований (ймовірно, готичний) костел, який одночасно виконував і оборонну функцію.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

Втім, і цей костел зазнав руйнувань. У 1708 році його було відновлено за кошти Адама Миколи Сенявського та консекровано 1858 року. У 1938 році радянська влада не тільки закрила святиню, але й істотно її зруйнувала (фактично, залишились лише стіни). Цю руїну було повернуто зіньківським римо-католикам 1989 року. Храм частково відновили, 24 серпня 1990 року його освятив майбутній єпископ о. Ян Ольшанський MIC. У грудні 1991 року було зареєстровано місцеву парафію. У 1994-1997 роках відбувся грунтовний ремонт святині, було споруджено дзвіницю. Святиню обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.