31226 Купель
Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.
Перший (дерев'яний) костел в Купелі фундував 31 березня 1778 року місцевий власник Томаш Віслоцький, а парафію заснували 10 липня 1788 року після того, як 31 березня цього ж року фундаційний акт був підтверджений заповітом фундатора. Храм мав три невеликі вівтарі, а на прикостельному кладовищі - дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 13 | |
1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
Наступна дата: вересень, 14 | |
1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Нова і вже мурована святиня у Купелі постала у класичному стилі у 1807-1815 роках коштом чергової власниці містечка Анни Понятовської (з Михайловських). У джерелах цей храм часто помилково датують 1847 роком, який, швидше за все, був роком консекрації (після належного оснащення). Костел мав п'ять вівтарів, головний містив скульптурки святих Петра і Павла та образ Господа Ісуса Розіп'ятого (ймовірно, зі старого храму). У 50-х роках парафією опікувався куратор о. Григорій Заборовський, а мала вона каплицю у Клининах.
У 70-х роках ХІХ століття в Купелі служив адміністратором о.-домініканець Петро Пілевич, парафія мала понад 3600 вірян, згадується також цвинтарна каплиця у містечку. Наприкінці 80-х років та у 90-х роках парафію чисельністю понад 4400 вірних адміністрував о. Станіслав Радлінський, у ХХ столітті перед І світовою війною - о. Вікентій Оринт (понад 6 тисяч римо-католиків у містечку та прилеглих селах, у тому числі у Писарівці та вже згаданих Клининах). Від 1918 року парафію обслуговував о. Антоній Кобець, якому у радянські часи довелось також опікуватись сусідніми парафіями. Проте його разом із органістом та кількома вірянами 1929 року було заарештовано і 1930 року приречено на 10 років ув’язнення у концтаборі.
Колишній костел передали православним Московського патріархату. І, схоже, він досі є їхнім Свято-Михайлівським храмом.