31226 Купель
Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.
Перший (дерев'яний) костел в Купелі фундував 31 березня 1778 року місцевий власник Томаш Віслоцький, а парафію заснували 10 липня 1788 року після того, як 31 березня цього ж року фундаційний акт був підтверджений заповітом фундатора. Храм мав три невеликі вівтарі, а на прикостельному кладовищі - дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 13 | |
1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Наступна дата: травень, 14 | |
1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Нова і вже мурована святиня у Купелі постала у класичному стилі у 1807-1815 роках коштом чергової власниці містечка Анни Понятовської (з Михайловських). У джерелах цей храм часто помилково датують 1847 роком, який, швидше за все, був роком консекрації (після належного оснащення). Костел мав п'ять вівтарів, головний містив скульптурки святих Петра і Павла та образ Господа Ісуса Розіп'ятого (ймовірно, зі старого храму). У 50-х роках парафією опікувався куратор о. Григорій Заборовський, а мала вона каплицю у Клининах.
У 70-х роках ХІХ століття в Купелі служив адміністратором о.-домініканець Петро Пілевич, парафія мала понад 3600 вірян, згадується також цвинтарна каплиця у містечку. Наприкінці 80-х років та у 90-х роках парафію чисельністю понад 4400 вірних адміністрував о. Станіслав Радлінський, у ХХ столітті перед І світовою війною - о. Вікентій Оринт (понад 6 тисяч римо-католиків у містечку та прилеглих селах, у тому числі у Писарівці та вже згаданих Клининах). Від 1918 року парафію обслуговував о. Антоній Кобець, якому у радянські часи довелось також опікуватись сусідніми парафіями. Проте його разом із органістом та кількома вірянами 1929 року було заарештовано і 1930 року приречено на 10 років ув’язнення у концтаборі.
Колишній костел передали православним Московського патріархату. І, схоже, він досі є їхнім Свято-Михайлівським храмом.