ГРИГОРІВКА. Костел св. Григорія (1890). Херсонська обл., Каховський р-н

75240 Григорівка,
вул. Пушкіна, 20а

У середині XIX століття на березі степової річки Тамари поселились три Григорія - Грабовецький, Богачевський і Прочитанський. Потім до них долучились інші переселенці, проте масове заселення розпочалось лише у 1868 році. Причому, вихідці-католики із Київської губернії населяли північну частину села, яку довгий час називали «Київщина», а православні вихідці із Кам’янець- Подільської губернії - південну, яка отримала назву «Кам’янеччина». Такий поділ села відчувався до ІІсв. війни. Нині тут проживає понад 1800 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Амвросія, єпископа, у місті Перекоп, яке 1920 року було повністю зруйноване більшовицькою армією. А філіальний мурований костел у Григорівці збудовали 1890 року під керівництвом Василя Рудницького. У 1900 році храм консекрував єпископ Йосиф Кесслер. За суперечливими даними, костел міг мати титул св. Григорія або св. Миколая. Ймовірно, що 1907 року у храмі проводились якісь будівельні роботи. У період Ісв. війни вірянами у Григорівці опікувався настоятель перекопської парафії о. Адам Гибульський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

З приходом радянської влади костел хотіли розібрати, щоб із отриманих матеріалів збудувати школу у райцентрі. Проте кладка, до якої під час спорудження храму додали багато яєць, виявилась настільки міцною, що цей задум не вдався. Використовували святиню спочатку як склад, потім - в якості клубу, а після 1969 року - як музей села. Наприкінці 90-х років минулого століття місцеві віряни відремонтували костел. Спочатку їх обслуговували дієцезіальні священники із парафії св. Антонія Падуанського в Олешках, а згодом - з парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Таврійську.

Джерело фотознімка: profikvest.blogspot.com
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми