61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54
На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.
Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету - викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря - о.-францисканця Гемініана Чаплинського.
У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині - Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: квітень, 29 | |
1887 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
2006 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив новозбудований костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині; |
2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив початок робіт на будові комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
Наступна дата: квітень, 30 | |
1990 | - о. Іларій Вільк звершив першу Месу у поверненому храмі cвв. Апп. Петра і Павла у Кривотині на Житомирщині; |
1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив у поверненому костелі св. Яна з Дуклі в Житомирі відремонтовану каплицю; |
2008 | - єпископи Станіслав Падевський та Леон Дубравський освятили земельну ділянку під будівництво костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Маріуполі на Донеччині; |
2017 | - о. Віталій Кривицький призначений єпископом-ординарієм Київсько-Житомирської дієцезії; |
У 1938р. радянська влада закрила святиню, обох священиків та 11 парафіян було ростріляно. А 29.03.1949р. костел, який знову запрацював під час війни, закрили остаточно. 07.01.1991р. відбулась перша післявоєнна Служба на сходах костелу, проведена о. Ю. Зімінським. 13.12.1991р. храм було повернено вірним. 4 травня 2002 року з утворенням Харківсько-Запорізької дієцезії костел отримав статус кафедрального. 2004 року завершено зовнішні реставраційні роботи у святині, а 24 березня 2007 року закінчено внутрішню реставрацію катедри, яка тривала з квітня 1991 року. 15 травня 2016 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував собор. 23 жовтня 20121 року єпископ Павло Гончарук за участю єпископа Яна Собіло освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ поруч з катедрою.
Кафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. В парафії працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста, сестри-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), сестри-оріоністки та сестри святого Павла з Шартр.