ХАРКІВ. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1887 - 1891). Харківська обл., Харківський р-н

61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету - викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря - о.-францисканця Гемініана Чаплинського.

У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині - Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 24
1903 - у Санкт-Петербурзі помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський та Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський архієпископ-митрополит Могильовський Болеслав Клопотовський, похований на Виборзькому кладовищі;
1926 - інгрес до Луцької катедри ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
1957 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом;
Наступна дата: лютий, 25
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив нові стації Хресної дороги в каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
2020 - відбулась інавгурація в Одеській катедрі в якості ординарія єпископа-коад’ютора Одесько-Сімферопольського Станіслава Широкорадюка;

У 1938р. радянська влада закрила святиню, обох священиків та 11 парафіян було ростріляно. А 29.03.1949р. костел, який знову запрацював під час війни, закрили остаточно. 07.01.1991р. відбулась перша післявоєнна Служба на сходах костелу, проведена о. Ю. Зімінським. 13.12.1991р. храм було повернено вірним. 4 травня 2002 року з утворенням Харківсько-Запорізької дієцезії костел отримав статус кафедрального. 2004 року завершено зовнішні реставраційні роботи у святині, а 24 березня 2007 року закінчено внутрішню реставрацію катедри, яка тривала з квітня 1991 року. 15 травня 2016 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував собор. 23 жовтня 20121 року єпископ Павло Гончарук за участю єпископа Яна Собіло освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ поруч з катедрою.

Кафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. В парафії працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста, сестри-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), сестри-оріоністки та сестри святого Павла з Шартр.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ






2009. 02.15 Єпископ Станіслав Падевський висвятив диякона-маріяна Миколу Беличева на пресвітера; 03.22 Єпископ Маркіян Трофим’як у співслужінні єпископів Станіслава Падевського та Мар'яна Бучека очолив Месу та освятив відремонтований орган з Польщі; 03.25 Єпископ Мар’ян Бучек прийняв обітниці вже п'ятої в дієцезії богопосвячної діви Віри Білінської з Харкова; 04.24 Меморіальну дошку на фасаді катедри про врятування католиками від голодної смерті понад 1000 вірменських дітей відкрив та освятив єпископ Мар’ян Бучек; 05.16 ІНГРЕС ЄПИСКОПА МАР’ЯНА БУЧЕКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Івана Юрковича, архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Станіслава Падевського, інших архіпастирів з України, Білорусі та Польщі, а також греко-католицьких та православних владик; 05.21 Єпископ Мар’ян Бучек уділив Таїнство Миропомазання вірним як кафедральної парафії, так і харківських парафій Салтівка і Нова Баварія; 06.14 Єпископ Мар’ян Бучек освятив бюст композитора, скрипаля та диригента Костянтина Горського; 08.20 30-річчя священицьких свячень. Євхаристію подяки за дар священства відправили єпископи Мар’ян Бучек і єпископ Адам Шаль з Польщі; 12.20 Єпископ Мар’ян Бучек передав катедрі реліквії св. с. Фаустини, апостола Божого Милосердя, зі санктуарію Божого Милосердя у Кракові (Польща);


2011. 01.07 20-річчя першої Святої Меси, відправленої на сходах ще неповерненого тоді храму. Службу Божу очолив єпископ Мар'ян Бучек разом з єпископами Яном Собіло і Станіславом Широкорадюком; 01.17 История римско-католической церкви в Харькове; 02.23 Продовження історії римсько-католицької церкви в Харкові; 04.17 Єпископ Мар’ян Бучек освятив дві нові сповідальниці, які є даром парафіян; 12.15 Під час святкування 120-річчя освячення катедри єпископ Мар’ян Бучек очолив урочисту Месу;


2014. 02.14 Рукоположення в священники отримав диякон Віктор Гайворонський. Святу Месу очолив та обряд звершив єпископ Мар'ян Бучек; 03.20 Під час Святої Меси архієпископ Мечислав Мокшицький від імені пастирів Римсько-Католицької Церкви в Україні здійснив акт присвячення України Непорочному Серцю Марії; 04.27 Семеро вірних отримало Таїнство Миропомазання. Святу Месу очолив єпископ Мар'ян Бучек; 05.25 ПОДЯЧНУ МЕСУ ЗА 7-ЛІТНЄ СЛУЖІННЯ ЯК КОАД'ЮТОРА І ПРАВЛЯЧОГО ЄПИСКОПА ОЧОЛИВ ВЛАДИКА МАР'ЯН БУЧЕК, а проповідь виголосив єпископ Ян Собіло; 05.29 ІНГРЕС ЄПИСКОПА СТАНІСЛАВА ШИРОКОРАДЮКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Томаса Ґалликсона, архієпископа Mечислава Mокшицького і єпископа Мар'яна Бучека та інших архіпастирів, у тому числі і православних; 05.31 Висвячено на пресвітера диякона Oлександра Пухальського з Луганська. Месу очолив у співслужінні єпископа Мар'яна Бучека і рукоположення здійснив єпископ Станіслав Широкорадюк;

2015. 01.06 Урочисту Святу Месу з нагоди 20-річчя єпископських свячень очолив єпископ Станіслав Широкорадюк, а проповідь виголосив єпископ Мар'ян Бучек. Співслужив також єпископ Ян Собіло; 01.29 Єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив Соціальний центр ім. свв. Мартина Турського та Єлизавети Угорської при катедрі; 05.17 Канонічну візитацію кафедральної парафії провів єпископ Ян Собіло; 06.01 У Соціальному центрі «Caritas-Spes» при катедрі відкрито та освячено світлиці для дітей. Месу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк;

2016. 08.13 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека очолив святкування Ювілейного Року Милосердя дієцезії та освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; 08.15 Єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні єпископів Яна Собіло та Мар'яна Бучека очолив відпуст Успіння Пресвятої Діви Марії та КОНСЕКРУВАВ КАТЕДРУ;

2017. 02.05 Святу Месу за єпископа Станіслава Падевського, котрий помер у Польщі 29 січня та був похований 1 лютого, очолив єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Яна Собіло; 04.07 Екуменічне прощання із єпископом Станіславом Падевським. Заупокійну Святу Месу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк; 12.13 Президент Польщі Анджей Дуда передав єпископу Станіславу Широкорадюку «Хрест пам'яті поляків, вбитих на цих теренах». У зустрічі також взяв участь єпископ Ян Собіло;

2018. 01.06 Єпископ Станіслав Широкорадюк очолив Месу, під час якої висвятив на диякона семінариста Олександра Карапетяна з Нікополя. Співслужили єпископи Мар’ян Бучек та єпископ Ян Собіло; 03.23 Cтарі вживані дубові лавки, отримані сім років тому в дар з Польщі, замінили новими, українськими; 04.02 Молись за Україну. У Харкові освятили Хрест 15-го стояння Всеукраїнської Хресної дороги; 05.20 Єпископ Станіслав Широкорадюк миропомазав 32 особи із парафій Харківського деканату; 08.11 Єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні з єпископами Яном Собіло та Мар’яном Бучеком висвятив на священників дияконів Олександра Карапетяна і Томаша Завадського, а також рукоположив в диякони семінариста Каміля Ожуга; 11.04 Єпископ Станіслав Широкорадюк та генеральний вікарій вірмен-католиків Центральної Європи о. Генрик Блашчик освятили десяту ікону Пресвятої Діви Марії Матері Європи, яка зберігатиметься у вірменській каплиці катедри;

2019. 01.20 Встановлено вже другий оновлений орган. Його освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; 03.10 Єпископ Станіслав Широкорадюк освятив ікони Святої Родини для перегринації парафіями та домівками дієцезії; 06.01 Єпископ Станіслав Широкорадюк рукоположив в пресвітери диякона Матвія Годека; 06.09 Двадцять парафіян отримали Таїнство Миропомазання з рук єпископа Станіслава Широкорадюка; 08.10 Єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Яна Собіло рукоположив в диякони семінариста Кшиштофа Поврозьніка;

2020. 01.06 25-річчя єпископських свячень владики Станіслава Широкорадюка. Месу очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті за участю єпископів Яна Собіло, Мар'яна Бучека, Василя Тучапця (УГКЦ), а також єпископа-номінанта Павла Гончарука; 02.14 ЄПИСКОПСЬКА ХІРОТОНІЯ О. ПЕТРА ГОНЧАРУКА У ХАРКІВСЬКІЙ КАТЕДРІ. КОНСЕКРАТОР - АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ, СПІВКОНСЕКРАТОРИ - ЄПИСКОПИ СТАНІСЛАВ ШИРОКОРАДЮК ТА ЛЕОН ДУБРАВСЬКИЙ; 08.15 Єпископ Павло Гончарук відправив Месу храмового свята Успіння Пресвятої Діви Марії; 12.26 Єпископ Павло Гончарук у співслужінні єпископа Мар'яна Бучека очолив щорічну Месу для вдів та рідних військовослужбовців, які загинули під час проведення АТО/ООС ;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.