 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54
На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.
Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету - викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря - о.-францисканця Гемініана Чаплинського.
У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині - Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 17 | |
| 1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
| 1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
| 1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
| 1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
| 1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
| 2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
| 2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
У 1938р. радянська влада закрила святиню, обох священиків та 11 парафіян було ростріляно. А 29.03.1949р. костел, який знову запрацював під час війни, закрили остаточно. 07.01.1991р. відбулась перша післявоєнна Служба на сходах костелу, проведена о. Ю. Зімінським. 13.12.1991р. храм було повернено вірним. 4 травня 2002 року з утворенням Харківсько-Запорізької дієцезії костел отримав статус кафедрального. 2004 року завершено зовнішні реставраційні роботи у святині, а 24 березня 2007 року закінчено внутрішню реставрацію катедри, яка тривала з квітня 1991 року. 15 травня 2016 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував собор. 23 жовтня 20121 року єпископ Павло Гончарук за участю єпископа Яна Собіло освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ поруч з катедрою.
Кафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. В парафії працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста, сестри-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), сестри-оріоністки та сестри святого Павла з Шартр.
