 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
7720? Болехів,
Січових Стрільців, 13
Болехівські землі відомі ще з 1238-1239рр., проте датою першої письмової згадки про поселення вважають 1371 рік. Згадується також 1476 року, цього століття називався Болеховом Волоським. У 1603р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках XVIIIст. до міста прибули німецькі колоністи. Тоді тут проживало понад три тисячі мешканців, через століття - близько 3700, 1939 року - 11700, у тому числі 4700 українців-греко-католиків, 1400 поляків, 1000 українців-латинників і 700 німців. У 1944-1964рр. Болехів був райцентром, потім увійшов до Долинського району, а 1993 року став містом обласного підпорядкування, яке нині нараховує понад 10 тисяч осіб.
У Болехові не пізніше 1593 року вже існував дерев'яний костел під титулом Святого Хреста. А парафію фундував 11 січня 1607 року місцевий власник Миколай Гедзинський. Наступного року його коштом було споруджено перший (дерев'яний) храм Успіння Пресвятої Діви Марії, проте ця святиня повністю згоріла разом із усім костельним оснащенням 6 січня 1730 року (внаслідок необережного поводження з вогнем міністрантів).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
На місці згорілого храму з фундації чергового власника Болехова Станіслава Понятовського протягом 30-х років XVIII століття було споруджено мурований костел. 1739 року архієпископ Львівський Миколай Вижицький освятив новий головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії, придбаний місцевим настоятелем о. Станіславом Боровіцем та Антонімом Веренкою. Архієпископ Львівський вірменського обряду Ян Августинович у 1737 і 1751 роках та єпископ-помічник Львівський Самуель Гловинський 1755 року освятили бічні вівтарі Матері Божої Святого Розарію (фундація Теодора Гошовського і Андрія Карбовського), св. Анни (виготовлений коштом Олександра Гадзевича) і св. Йосифа.
У 1775 році архієпископ Львівський Вацлав Сераковський освятив у Болехові п'ять дзвонів (св. Миколай, св. Францис Серафіцький, св. Онуфрій, св. Тома Аквінський і св. Станіслав Костка) на збудованій 1754 року дерев'яній дзіниці. На той час костел вже мав п'ять вівтарів. У 1785 році через поганий фундамент храм завалився (від 1758 року його намагались відремонтувати, проте це на дало сподіваного результату). Богослужіння аж на 35 років перенесли до старого храму Святого Хреста на Соломоновій Гірці, Непридатну парафіяльну святиню повністю розібрали (на її місці спочатку облаштували ринок, який у міжвоєнний період замінили сквером).
Сучасний мурований храм у Болехові збудували коштом державних інституцій на теренах приєднаного до міста колишнього села Волоське Село у 10-х роках XIX століття, а 1820 року у ньому вже розпочали богослужіння. Тоді він містила головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та два бічні Матері Божої Святого Розарію і св. Антонія, 1832 року додався ще один бічний вівтар. 1838 року костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек. У 1870-1874 роках настоятель о. Лукаш Кусьневич здійснив ремонт святині, під час якого було також відновлено вівтарі, орган та інше костельне оснащення. 1910 року чергові ремонтні роботи провів адміністратор парафії о. Станіслав Станкевич.
А після І світової війни болехівський настоятель о. Станіслав Стасінський продовжив реставрацію храму, було також оновлено та перероблено як головний вівтар, так і бічні Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Святого Розарію, інше костельне оснащення. 1931 року єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський освятив фактично споруджений заново головний вівтар. Від 1938 року парафію, що нараховувала близько 3600 вірних у місті та 26 сусідніх селах, обслуговував настоятель о. Йосиф Черкаввський, який замінив о. Стасінського. Тоді парафія мала філальні каплиці у Довгому, Княжолуці, Моршині, Лисовичах, Пихерсдорфі (нині - частина Поляниці) та Яммерсталі (нині - Буковець).
У вересні-жовтні 1945 року більшість парафіян-поляків разом із останніми душпастирями виїхала до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно. До 1957 року у храмі ще проводили богослужіння, проте наприкінці 50-х років радянська влада його зачинила, перетворивши спочатку на склад, а 1960 року - на спортзал школи. У середині 70-х років колишній костел перебудували на торговий дім, а пізніше він став котельнею. 25 листопада 1992 року його повернули місцевим римо-католикам, 22 грудня 1992 року архієпископ Львівський Мар'ян Яворський освятив цей храм. У 1994-2000 роках святиню відреставрували всередині, 2007 року розпочали її зовнішню реставрацію. Болехів обслуговують дієцезіальні священники з парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині.
