|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
76000 Івано-Франківськ,
вул. Гординського, 20
Засноване Андрієм Потоцьким на теренах відомого із 1437 року села Заболоття поселення Станіславів (на честь св. Станіслава) уперше згадується 8 травня 1662 року, коли воно отримало магдебурзьке право, підтверджене 14 серпня 1663 року. В австрійські часи місто називалось Станіслав, який 1867 року став повітовим центром, а від 1918 року - знову Станіславовом. Був також столицею воєводства. У 1924р. приєднали Княгинин та інші села. Із 1939 року є обласним центром, від 1962р. називається Івано-Франківськом. У 1801 році тут проживало 5402 мешканців, 1857 року - 11682, 1880 року - 18626, 1900 року - близько 30 тисяч, 1910 року - 33328, 1921 року - 52500, 1931 року - 59960, 1939 року - 71218, а нині - понад 238 тисяч осіб.
Гімназійний костел Матері Божої Неустанної Допомоги («Аве Марія») постав у Станіславі в період 1903-1908 років (у джерелах зустрічаються дати 1903, 1904 чи 1905 років, які стосуються завершення певних етапів його будівництва). Схематизми Львівської архідієцезії датують цей храм та його освячення під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги 1905 роком, проте подають лише із 1907 року (про повне закінчення спорудження костелу повідомив 1908 року «Кур'єр Станіславський»).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
| Наступна дата: червень, 24 | |
| 1599 | - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині; |
| 1862 | - о. Леопольд Погожельський освятив новозбудований костел під титулом св. Антонія в Красному на Вінничині; |
| 1928 | - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині; |
| 1987 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща); |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 1992 | - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу; |
| 1995 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ; |
| 2003 | - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі; |
| 2005 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 2017 | - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній; |
Автором зовнішнього вигляду святині був станіславський інженер Феліціан Баян, який пізніше також спроектував костел св. Йосифа (можливо, що саме він і керував будівельними роботами). Бетонні роботи здійснювала фірма Домініка Серафіні. Цей костел більш відомий під назвою «Аве Марія», оскільки такий напис був викладений на його фасаді, підлозі і навіть черепичному даху. Храм мав три вівтарі - головний дерев'яний початку ХХ столітття із шанованим образом Матері Божої Неустанної Допомоги, привезеним із Риму та освяченим Святішим Отцем Пієм Х, а також два дуже скромних бічних. Була також фісгармонія замість органу та деяке інше досить бідне костельне спорядження.
У всіх схематизмах цей станіславівський костел згадується у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, проте опікувались ним катехити навчальних закладів, які формально належали до цієї парафії, зокрема, о. Мар'ян Барг. За його участю у 1939 році в святині було проведено електричне освітлення та підготовлено проект її внутрішнього оздоблення, який, правда, не вдалось реалізувати через початок ІІ світової війни.
У 1946 році о. Барг виїхав до Польщі, забравши зі собою частину костельного оснащення, у тому числі образ із головного вівтаря та фісгармонію. Зачинений колишній римсько-католицький храм радянська влада спочатку використовувала як спортзал, а у 80-х роках там була студія народного танцю для дітей. У 1989 році його віддали спільноті Євангельських Християн Баптистів, які після ремонту послуговуються ним як своїм домом молитви.
В Івано-Франківську залишились також колишні костели Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, згаданий вище як парафіяльний, єзуїтський Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та св. Алоізія Гонзаги, св. Йосифа (осередок колишньої другої парафії в місті) та храм Христа Царя, який нині є парафіяльним.
Головна сторінка