|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
76000 Івано-Франківськ,
вул. Гординського, 20
Засноване Андрієм Потоцьким на теренах відомого із 1437 року села Заболоття поселення Станіславів (на честь св. Станіслава) уперше згадується 8 травня 1662 року, коли воно отримало магдебурзьке право, підтверджене 14 серпня 1663 року. В австрійські часи місто називалось Станіслав, який 1867 року став повітовим центром, а від 1918 року - знову Станіславовом. Був також столицею воєводства. У 1924р. приєднали Княгинин та інші села. Із 1939 року є обласним центром, від 1962р. називається Івано-Франківськом. У 1801 році тут проживало 5402 мешканців, 1857 року - 11682, 1880 року - 18626, 1900 року - близько 30 тисяч, 1910 року - 33328, 1921 року - 52500, 1931 року - 59960, 1939 року - 71218, а нині - понад 238 тисяч осіб.
Гімназійний костел Матері Божої Неустанної Допомоги («Аве Марія») постав у Станіславі в період 1903-1908 років (у джерелах зустрічаються дати 1903, 1904 чи 1905 років, які стосуються завершення певних етапів його будівництва). Схематизми Львівської архідієцезії датують цей храм та його освячення під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги 1905 роком, проте подають лише із 1907 року (про повне закінчення спорудження костелу повідомив 1908 року «Кур'єр Станіславський»).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
Автором зовнішнього вигляду святині був станіславський інженер Феліціан Баян, який пізніше також спроектував костел св. Йосифа (можливо, що саме він і керував будівельними роботами). Бетонні роботи здійснювала фірма Домініка Серафіні. Цей костел більш відомий під назвою «Аве Марія», оскільки такий напис був викладений на його фасаді, підлозі і навіть черепичному даху. Храм мав три вівтарі - головний дерев'яний початку ХХ столітття із шанованим образом Матері Божої Неустанної Допомоги, привезеним із Риму та освяченим Святішим Отцем Пієм Х, а також два дуже скромних бічних. Була також фісгармонія замість органу та деяке інше досить бідне костельне спорядження.
У всіх схематизмах цей станіславівський костел згадується у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, проте опікувались ним катехити навчальних закладів, які формально належали до цієї парафії, зокрема, о. Мар'ян Барг. За його участю у 1939 році в святині було проведено електричне освітлення та підготовлено проект її внутрішнього оздоблення, який, правда, не вдалось реалізувати через початок ІІ світової війни.
У 1946 році о. Барг виїхав до Польщі, забравши зі собою частину костельного оснащення, у тому числі образ із головного вівтаря та фісгармонію. Зачинений колишній римсько-католицький храм радянська влада спочатку використовувала як спортзал, а у 80-х роках там була студія народного танцю для дітей. У 1989 році його віддали спільноті Євангельських Християн Баптистів, які після ремонту послуговуються ним як своїм домом молитви.
В Івано-Франківську залишились також колишні костели Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, згаданий вище як парафіяльний, єзуїтський Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та св. Алоізія Гонзаги, св. Йосифа (осередок колишньої другої парафії в місті) та храм Христа Царя, який нині є парафіяльним.
Головна сторінка