|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77701 Богородчани,
вул. Шевченка, 61,
f.b.: 100075647123316
Богородчани (перша згадка в документах датується 3 січня 1441 роком, згадуються також 1485 року), ймовірно, у першій чверті XVIIст. стали містом. У 1786р. тут проживало лише 1134 мешканців, у 70-х - 80-х роках ХІХст. - близько 4600, з них приблизно 1790 греко- і 800 римо-католиків, 1900 року - 4706, 1910 року - 4378, у тому числі 1647 укрaїнців, 795 поляків i 6 німців, нині - понад 8200 осіб. У 1854-1932рр. містечко було центром повіту, у 1940р. стало селищем міського типу і центром району, а 2020 року увійшло до Івано-Франківського району.
6 лютого 1691 року власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому, 15 січня дозвіл архієпископа Константина Ліпського, підписала фундаційний акт заснування у Богородчанах монастиря оо.-домініканців та парафії. Вже 1708 року мурований (а не дерев'яний, як подають деякі джерела) костел був не тільки повністю викінченим, але й мав вже багате оснащення, проте монастир збудували справді дерев'яним.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1741 році архієпископ Микола Вижицький дозволив черговому власнику Йосифу Потоцькому спорудження в Богородчанах нового домініканського мурованого храму, проте його фінансування йшло коштом родича Потоцьких Станіслава Коссовського. 2 жовтня цього ж року о. Франциск Божим заклав наріжний камінь нової святині, а завершили, в основному, її будівництво 1759 року. У 1761 році костел вже був повністю готовим (за винятком веж), а 15 січня цього року вже згаданий Коссаковський пожертвував кошти на спорудження мурованого монастиря.
Будівництво веж храму у Богородчанах та його належне оснащення завершили у першій половині 70-х років XVIII століття. 10 жовтня 1775 року його консекрував архієпископ Вацлав Сераковський, котрий також освятив головний і бічні вівтарі. Головний містив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком, який з 1748 року був оточений особливою шаною вірних, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому і св. Томі Аквінському, св. Антонію Падуанському і св. Яну Непомуцькому, св. Вікентію Ферері і св. Йосифу та св. Домініку і св. Юді Тадею. Ремонтні роботи у костелі проводились у 40-х і 50-х роках XIX століття.
У 1904 році відбулась грунтовна реставрація святині у Богородчанах. Але під час І світової війни, 1916 року внаслідок артелерійського обстрілу містечка храм суттєво постраждав, було втрачено більшість його спорядження, зруйнували також частину монастиря. Проект відновлення костелу постав 1923 року за авторством львівського архітектора Альфреда Броневського, проте його реалізація (у дещо спрощеному варіанті) та відновлення оснащення, у тому числі головного і бічних вівтарів у виконанні Андрія Квятковського, відбулись лише у 1928-1933 роках.
Парафія у Богородчанах наприкінці 30-х років ХХ століття нараховувала майже тисячу вірних у містечку і ще восьми сусідніх селах та мала філіальні муровані святині у Горохолині і Грабівцях. Після ІІ світової війни тодішній настоятель о. Каетан Кусятий виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна, включно із вищезгаданим чудотворним образом Матері Божої. У монастирі розмістили музичну школу, а храм перетворили на її склад.
У 1991 році колишній костел у Богородчанах віддали православним Московського патріархату. У 1994-1995рр. вони здійснили його частковий ремонт та адаптацію під церкву. Місцева громада римо-католиків проводила богослужіння у греко-католицькій каплиці св. Панталеймона та добивалась повернення колишньої домініканської святині, проте у лютому 2019 року будівлю костелу оформили у власність богородчанської громади. І лише 16 червня 2020 року розпорядженням Івано-Франківської обласної держадміністрації храм передали в безоплатне користування римо-католикам. 12 липня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі. Восени наступного року святиня отримала за рахунок меценатів із Івано-Франківська електричний орган.
Богородчани обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка