БОГОРОДЧАНИ. Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1741 - 1759). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77701 Богородчани,
вул. Шевченка, 61,
f.b.: 100075647123316

Богородчани (перша згадка в документах датується 3 січня 1441 роком, згадуються також 1485 року), ймовірно, у першій чверті XVIIст. стали містом. У 1786р. тут проживало лише 1134 мешканців, у 70-х - 80-х роках ХІХст. - близько 4600, з них приблизно 1790 греко- і 800 римо-католиків, 1900 року - 4706, 1910 року - 4378, у тому числі 1647 укрaїнців, 795 поляків i 6 німців, нині - понад 8200 осіб. У 1854-1932рр. містечко було центром повіту, у 1940р. стало селищем міського типу і центром району, а 2020 року увійшло до Івано-Франківського району.

6 лютого 1691 року власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому, 15 січня дозвіл архієпископа Константина Ліпського, підписала фундаційний акт заснування у Богородчанах монастиря оо.-домініканців та парафії. Вже 1708 року мурований (а не дерев'яний, як подають деякі джерела) костел був не тільки повністю викінченим, але й мав вже багате оснащення, проте монастир збудували справді дерев'яним.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 15
1843 - консекровано костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі на Івано-Франківщині;
1901 - піднесений до гідності титулярного архієпископа Darnis єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1906 - єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ялті в Криму;
1928 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2012 - о. Леонід Ткачук освятив дзвін над вежею каплиці Божого Милосердя i св. Шарбеля у Харкові-Рогані;
Наступна дата: квітень, 16
1947 - в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області народився майбутній єпископ Маркіян Трофим'як, Луцький ординарій;
1995 - о. Станіслав Падевський призначений Кам’янець-Подільським єпископом-помічником;
2002 - префект Конгрегації у справах Єпископів кардинал Джованні Батіста Ре освятив у Львові приміщення для Курії після часткового ремонту;

У 1741 році архієпископ Микола Вижицький дозволив черговому власнику Йосифу Потоцькому спорудження в Богородчанах нового домініканського мурованого храму, проте його фінансування йшло коштом родича Потоцьких Станіслава Коссовського. 2 жовтня цього ж року о. Франциск Божим заклав наріжний камінь нової святині, а завершили, в основному, її будівництво 1759 року. У 1761 році костел вже був повністю готовим (за винятком веж), а 15 січня цього року вже згаданий Коссаковський пожертвував кошти на спорудження мурованого монастиря.

Будівництво веж храму у Богородчанах та його належне оснащення завершили у першій половині 70-х років XVIII століття. 10 жовтня 1775 року його консекрував архієпископ Вацлав Сераковський, котрий також освятив головний і бічні вівтарі. Головний містив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком, який з 1748 року був оточений особливою шаною вірних, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому і св. Томі Аквінському, св. Антонію Падуанському і св. Яну Непомуцькому, св. Вікентію Ферері і св. Йосифу та св. Домініку і св. Юді Тадею. Ремонтні роботи у костелі проводились у 40-х і 50-х роках XIX століття.

Фотознімок: Neovitaha777

У 1904 році відбулась грунтовна реставрація святині у Богородчанах. Але під час І світової війни, 1916 року внаслідок артелерійського обстрілу містечка храм суттєво постраждав, було втрачено більшість його спорядження, зруйнували також частину монастиря. Проект відновлення костелу постав 1923 року за авторством львівського архітектора Альфреда Броневського, проте його реалізація (у дещо спрощеному варіанті) та відновлення оснащення, у тому числі головного і бічних вівтарів у виконанні Андрія Квятковського, відбулись лише у 1928-1933 роках.

Парафія у Богородчанах наприкінці 30-х років ХХ століття нараховувала майже тисячу вірних у містечку і ще восьми сусідніх селах та мала філіальні муровані святині у Горохолині і Грабівцях. Після ІІ світової війни тодішній настоятель о. Каетан Кусятий виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна, включно із вищезгаданим чудотворним образом Матері Божої. У монастирі розмістили музичну школу, а храм перетворили на її склад.

У 1991 році колишній костел у Богородчанах віддали православним Московського патріархату. У 1994-1995рр. вони здійснили його частковий ремонт та адаптацію під церкву. Місцева громада римо-католиків проводила богослужіння у греко-католицькій каплиці св. Панталеймона та добивалась повернення колишньої домініканської святині, проте у лютому 2019 року будівлю костелу оформили у власність богородчанської громади. І лише 16 червня 2020 року розпорядженням Івано-Франківської обласної держадміністрації храм передали в безоплатне користування римо-католикам. 12 липня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі. Восени наступного року святиня отримала за рахунок меценатів із Івано-Франківська електричний орган.

Богородчани обслуговують дієцезіальні священники.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.