|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77502 Долина,
вул. Міцкевича, 7,
+380 (3477) 202-37, 262-67
Від 1112 року ченці місцевого Вознесенського монастиря вели літопис заснованої у 979 року Долини. На 1403 рік припадає перша згадка про поселення у документах, а 1418 року Долина отримала магдебурзьке право, підтверджене 1525 року королем Сиґізмундом І Старим. 1869 року у місті проживало 6638 мешканців, з них 2135 римо-католиків та 2076 греко-католиків, а у 1939 році - 10400, у тому числі 3600 поляків і 3550 українців. Нині ж населення міста - понад 20 тисяч осіб. До 2010 року було райцентром, а тепер належить до Калуського району.
У 1426 році у Долині було споруджено перший (дерев'яний) костел коштом війта Михайла Лочки, який 12 травня 1429 року також фундував заснуванння тут парафії. 8 липня 1469 року король Казимир IV підписав наступний фундаційний акт парафії після знищення храму татарами. У 70-х роках XVII століття було збудовано новий дерев'яний костел. Станом на 1763 рік ця чи чергова дерев'яна святиня, що мала три вівтарі (головний св. Анни та бічні св. Йосифа і Матері Божої Святого Розарію), вже вважалась малопридатною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Наступна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
За вказівкою архієпископа Вацлава Сераковського під час його візитації парафії 1775 року, головним зробили вівтар Матері Божої Святого Розарію відповідно до марійного титулу храму, тоді ж занотована також наявність четвертого вівтаря - Христа Розіп'ятого. 1825 року знову акцентується на дуже поганому технічному стані костелу і навіть визначено місце для будівництва нової святині в іншій частині міста.
Сучасний мурований костел спорудили у 1835-1836 роках, його консекрував 1838 року архієпископ Франциск Піштек. Храм мав старий головний вівтар та орган, придбаний 1808 року коштом Матея Савіцького. 1882 року збудовано нову дерев'яну дзвіницю. У 1883р. розширено головний вівтар, а згодом встановлено справа новий бічний вівтар св. Антонія (зліва був вівтар св. Яна Непомцького). 1899 року святиню, що стала занепадати, було грунтовно відремонтовано та реконструйовано.
Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень, проте у 20-х роках був відремонтований. 1927 року о. Антоній Войнарович (настоятель від 1921 року) придбав своїм коштом новий орган. 9 травня 1932 року єпископ-помічник Франциск Лісовський освятив нові дзвони, ймовірно, вже у новій мурованій дзвіниці. У 30-х роках о. Войнарович при допомозі двох душпастирів обслуговував понад чотири тисячі вірян у місті та сусідніх селах, у тому числі Рахині, де була філіальна каплиця.
У 1944-1945 роках настоятель та вікарії парафії виїхали до Польщі, забаравши зі собою найціннішу частину костельного майна. Святиню радянська влада зачинила, облаштувавши у ній спочатку зерносховище, а потім - спортивний зал. Повернули храм 1991 року. 28 грудня цього ж року його освятив тодішній єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як, який також 17 липня 1994 року освятив костел після відновлення розпису всередині будівлі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка