|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77210 Мислівка
Поселення Людвиківка, яке 7 червня 1946 року було перейменоване на Мислівку, виникло 1832 року як колонія німецьких переселенців із Західної Чехії на землях, що належали власнику Велдіжа (нині - Шевченкове) Йосифу Матковському, поблизу заснованого ним раніше Йосифсталя (теж із німцями-колоністами). Назвали його на честь дочки Матковського, і було воно спочатку присілком Велдіжа. Станом на початок 1939 року тут проживало 860 мешканців (570 німців, 200 поляків, 80 українців та 10 євреїв), а нині - лише трохи більше трьох сотень. Входило до Долинського району, а тепер - до Калуського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Велдіжі. Хоча в джерелах прийнято датувати спорудження дерев'яного костелу в Людвиківці 1864 роком, проте у схематизмі Львівської архідієцезії за 1862 рік святиня вже згадується, як така, що продовжує існувати. І в ній звершуються богослужіння. Тому костел може бути значно старшим. Принаймні, його спорудження планувалось ще 1844 року, а 1864 року, швидше за все, відбулось його освячення.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Następna data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
У 1897 році святиня мала дерев'яну підлогу, дах, покритий бляхою, вівтар св. Михаїла та дерев'яну дзвіницю на три дзвони. Від вже згаданого 1844 року католики латинського обряду Людвиківки добивались створення у селі капеланії, проте лише 1910 року світська влада дозволила постання тут парафіяльної експозитури, яка лише 1928 року, коли чисельність римо-католиків перевищила півтисячі, стала самостійною парафією. До неї увійшли ще три сусідні села, а костел отримав дотатково бічний дерев'яний вівтар з образом Серця Господа Ісуса.
Від 1932 року парафію, яка нараховувала понад вісім сотень вірних, обслуговував адміністратор о. Владислав Стшемецький, а з 1938 року - о. Вікентій Дзівок. Відомо, що більшість парафіян польського походження виїхала із Людвиківки ще 1939 року, а німецького - 1941 року. Остаточно костел зачинили 1944 року, від 1949 року його використовували в якості клубу, а 1967 року він став продуктовим магазином.
У 1991-1992 роках колишню римсько-католицьку святиню спочатку передали православним Московського патріархату, потім - Київського, а нині він є храмом св. великомученика Димитрія Православної Церкви України. Відомо, що 1998 року була споруджена дерев'яна дзівниця замість знищеної колишньої, а 2014 року відбувся останній ремонт церкви (саме тоді стіни оббили пластиковою вагонкою).
Strona główna