SZEWCZENKOWE (Wełdzirz). Dawny kościół p.w. Znalezienia Krzyża Świętego / św. Józefa (1852 - 1857). Iwano-Frankiwski obw., Kałuszski r-n

77556 Шевченкове

Вперше у документі село Велдіж (Велдіч), як до 7 червня 1946 року називалось Шевченкове, згадується 1469 року. Наступні письмові згадки датуються 1515 і 1578 роками. 1857 року в селі проживало 1766 осіб, 1921 року - 1469 українців, 456 поляків та близько 250 інших національностей, а 1939 року Велдіж нараховував 2910 мешканців, у тому числі 1890 українців (греко-католиків), 600 поляків та 50 українців (римо-католиків). Нині тут проживає понад 2100 селян. Шевченкове входило до Долинського району, а від 2020 року - до Калуського.

Римо-католики села спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині. 1846 року у Велдіжі коштом Релігійного фонду постала капеланія, до якої увійшло 18 сусідніх сіл, проте богослужіння відбувались у місцевій греко-католицькій церкві. Лише у 1852-1857 роках було споруджено дерев'яний костел, який 27 червня 1858 року освятив під титулом св. Йосифа долинський декан та настоятель о. Конрад Шмутс. А 27 липня 1868 року цей храм консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 14
1745 - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999 - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Następna data: wrzesień, 15
1933 - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012 - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021 - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;

Вперше під титулом Знайдення Святого Хреста велдіжський костел згадується 1889 року. Від 1789 року та аж до І світової війни храм та парафіяльний будинок кілька разів незначно ремонтувались. Вже тоді святиня мала три вівтарі та дерев'яну дзвіницю на три дзвони. У міжвоєнний період близько 1200 вірян обслуговували настоятелі оо. Сигизмунд Козачевський (з 1929 року) та Владислав Бурий (від 1937 року). Парафія мала філіальні каплиці в Нягрині (нині - Підліски) та Максимівці, а колишні філіальні костели у Вигоді та Людвиківці (нині - Мислівка) ще до І світової війни стали святинями місцевих душпастирських осередків.

У 1944 році о. Бурий, остерігаючись нападу бойовиків УПА, виїхав із Велдіжа. До 1945 року адміністратором парафії був долинський вікарій о. Генрик Смолюк, проте його арештували чекісти та вивезли до Сибіру. Пошкоджений під час війни костел у першій половині 50-х років було розібрано, а отримані будматеріали використали для продуктового складу у Вигоді та школи у Велдіжі, який тоді вже став Шевченковим.

ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Lokalizacja: Archid-ja Lwowska, Iwano-Frankiwski obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Zniszczone / Całkowicie; Wezwanie: 1. JEZUSA CHRYSTUSA / Krzyża, męki, 2. ŚWIĘTYCH, BŁOGOSŁAWIONYCH / J... / Józefa; Wiek: XIX-XXI wieki / XIX wiek / II połowa; Матеріал: Drewniane;
Filmy