МИХАЛЬЧЕ. Колишній костел св. Архангела Михаїла (1721 - 1750). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78134 Михальче

Перша документальна згадка про Михальче датується 1439 роком, коли тут заснували католицьку парафію. Вже тоді поселення було містом. Потім згадується 6 січня 1448 року в книгах галицького суду. 1781 року Михальче втратило статус міста. У 20-х років тут оселелись переселенці із Польщі, які утворили чотири колонії (з них 10.02.1940р. понад дві з половиною сотні було депортовано в Сибір). Нині у селі проживає близько восьми сотень мешканців. Належало до Городенківського району, а тепер - до Коломийського.

Як вже було згадано, парафія у Михальчому постала 2 вересня 1439 року коштом його власника Михайла Мужили з Бучача та отримала титул Божого Тіла та свв. Архангела Михаїла, Станіслава і Катерини, а першим її настоятелем став його секретар о. Петро зі Скавини (у Польщі). Наступна згадка про парафію датується 1578 роком, потім - першою половиною XVII століття, а пізніше перестала існувати внаслідок татарських нападів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;
Наступна дата: липень, 18
1783 - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928 - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010 - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020 - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;

У 1715 році парафію відновив та храм свв. Михаїла, Станіслава і Катерини збудував черговий власник містечка архієпископ Львівський Ян Скарбек. Проте це була лише тимчасова святиня, вівтарну частину якої спорудили із дерева, а решту - з глини та соломи. Відомо, що станом на 1721 рік будівництво мурованого костелу, яке розпочали на новому місці, очевидно, раніше, було зупинено (через епідемію та війну). А завершили його 1750 року коштом родини Скарбеків, яким протягом цього століття належало Михальче. Після оздоблення та оснащення храму, яке продовжувалось і далі, його під титулом св. Архангела Михаїла консекрував 1776 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський під час генеральної візитації парафії. Святиня мала п'ять вівтарів.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Під час Ісв. війни костел зазнав істотних пошкоджень, проте вже 1925 року його повністю відновили. 1928 року зусиллями настоятеля о. Стефана Гонсьорека було також відбудовано знищений під час війни парафіяльний будинок, придбано орган та дзвони. 11 травня 1936 року відбулась консекрація головного вівтаря храму. Парафія тоді нараховувала понад шість сотень вірних, у тому числі у шести сусідніх селах. У 1937-1939рр. черговий настоятель о. Вільгель Кжак відновив парафіяльний будинок, дзвіницю, вівтарі та деякі ікони.

Після ІІсв. війни костельне майно парафіяни вивезли до Польщі. Від 1951 року храм використовували як колгоспний склад, з 1968 року - як виробничий цех, потім - в якості спортивного залу. Нині ж колишній костел пустує та руйнується попри те, що 2017 року нібито був частково віновлений ззовні.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми