МИХАЛЬЧЕ. Колишній костел св. Архангела Михаїла (1721 - 1750). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78134 Михальче

Перша документальна згадка про Михальче датується 1439 роком, коли тут заснували католицьку парафію. Вже тоді поселення було містом. Потім згадується 6 січня 1448 року в книгах галицького суду. 1781 року Михальче втратило статус міста. У 20-х років тут оселелись переселенці із Польщі, які утворили чотири колонії (з них 10.02.1940р. понад дві з половиною сотні було депортовано в Сибір). Нині у селі проживає близько восьми сотень мешканців. Належало до Городенківського району, а тепер - до Коломийського.

Як вже було згадано, парафія у Михальчому постала 2 вересня 1439 року коштом його власника Михайла Мужили з Бучача та отримала титул Божого Тіла та свв. Архангела Михаїла, Станіслава і Катерини, а першим її настоятелем став його секретар о. Петро зі Скавини (у Польщі). Наступна згадка про парафію датується 1578 роком, потім - першою половиною XVII століття, а пізніше перестала існувати внаслідок татарських нападів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1715 році парафію відновив та храм свв. Михаїла, Станіслава і Катерини збудував черговий власник містечка архієпископ Львівський Ян Скарбек. Проте це була лише тимчасова святиня, вівтарну частину якої спорудили із дерева, а решту - з глини та соломи. Відомо, що станом на 1721 рік будівництво мурованого костелу, яке розпочали на новому місці, очевидно, раніше, було зупинено (через епідемію та війну). А завершили його 1750 року коштом родини Скарбеків, яким протягом цього століття належало Михальче. Після оздоблення та оснащення храму, яке продовжувалось і далі, його під титулом св. Архангела Михаїла консекрував 1776 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський під час генеральної візитації парафії. Святиня мала п'ять вівтарів.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Під час Ісв. війни костел зазнав істотних пошкоджень, проте вже 1925 року його повністю відновили. 1928 року зусиллями настоятеля о. Стефана Гонсьорека було також відбудовано знищений під час війни парафіяльний будинок, придбано орган та дзвони. 11 травня 1936 року відбулась консекрація головного вівтаря храму. Парафія тоді нараховувала понад шість сотень вірних, у тому числі у шести сусідніх селах. У 1937-1939рр. черговий настоятель о. Вільгель Кжак відновив парафіяльний будинок, дзвіницю, вівтарі та деякі ікони.

Після ІІсв. війни костельне майно парафіяни вивезли до Польщі. Від 1951 року храм використовували як колгоспний склад, з 1968 року - як виробничий цех, потім - в якості спортивного залу. Нині ж колишній костел пустує та руйнується попри те, що 2017 року нібито був частково віновлений ззовні.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.