 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77146 Більшівці,
вул. Івана Франка,
+380 (3431) 611-44,
f.b.: 385214355167863
Більшівці (Богушівці) 24 березня 1402р. подаровані архієпископу Львівському Якову Стрепі, у документах згадуються також 8 березня 1408р. та 12 березня 1436р. 1590 року отримали статус містечка. У 1880р. мали 3500 мешканців, з яких 1000 були греко- і 500 римо-католиками, а 1939 року - 3900 (1850 українців-греко-католиків, 200 українців-римо-католиків, 400 поляків). У 1940р. стали селищем міського типу та до 1963р. були районним центром, потім увійшли до Галицького району, а 2020р. - до Івано-Франківського. Населення - майже 2 тисячі мешканців.
У замковій каплиці в Богушівцях місцевий власник Мартин Казановський помістив образ Матері Божої з Дитятком, виловлений (за легендою) 1620 року у Дністрі перед успішною битвою з переважаючими силами татар. Цю ікону оточили великою шаною та коштом Казановського швидко збудували для неї перший костел, до якого вже 20 березня 1624 року внесли чудотворний образ, а новоспоруджений храм віддали кармелітам (монастир для них Казановський фундував ще 23 лютого 1623 року). Тоді ж костел було проголошено дієцезіальним санктуарієм.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Następna data: grudzień, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Храм у Більшівцях ще довго продовжували дооснащувати (1642 року навіть не був готовий головний вівтар), а вже після 1646 року святиня потребувала ремонту, що і було здійснено за кошти Анни Казановської. 19 квітня 1648 року архієпископ Микола Кросновський консекрував відновлений костел. Проте цього ж і наступного року він зазнав суттєвих пошкоджень, завданих козаками Богдана Хмельницького. І лише 1669 року вдалось коштом Маріанни Потоцької та Анни Яблоновської провести його тимчасовий ремонт. 1671 року кармеліти, остерігаючись нападу турків, перевезли шанований образ Матері Божої до свого монастиря у Львові, а 1676 року турки повністю знищили храм.
Від 1699 року галицька шляхта назбирала достатньо коштів для відновлення костельно-монастирського комплексу у Більшівцях, проте будівництво, до фінансування якого вагомо долучився також Ян Галецький, розпочали лише 1718 року, а повністю завершили 1728 року. Правда, 1 серпня 1725 року ще не завершений сучасний більшівецький храм консекрував архієпископ Ян Скарбек. А в наступні роки продовжувалось його оснащення та оздоблення, зокрема, 1739 року костел отримав внутрішній розпис.
Наприкінці 60-х років та у першій половині 70-х XVIII століття завдяки черговому власнику Більшівців Антонію Барнабі святиню було не тільки відремонтовано, але й частково перебудовано. 12 серпня 1777 року єпископ Криспін Цешковський освятив відновлений храм ззовні та 7 його вівтарів, а 15 серпня 1777 року урочисто коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI. 1 листопада 1791 року при костелі кармелітів було засновано парафію.
У 60-х роках ХІХ століття напередодні урочистості з нагоди 100-річчя коронації чудотворного образу відбувся грунтовний ремонт храму. Наступний значний ремонт знищеного у І світову війну костелу провели у 1920-1930 роках за участю львівських архітекторів Хриковича та Пісевича. 15 липня 1930 року єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької, яку ще 1916 року кармеліти вивезли спочатку до Львова, а потім - до Кракова. Втім, ремонтні роботи у святині продовжувались і далі. 12 травня 1934 року єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай'. Храм, окрім головного, мав шість бічних вівтарів - св. Йосифа, св. Антонія Падуанського, Пресвятого Серця Ісуса, Матері Божої Святого Скапулярію, св. Терези від Дитятка Ісуса і Серця Матері Божої, а також дерев'яну дзвіницю із чотирма дзвонами.
У другій половині 30-х років близько двох з половиною тисяч вірян у Більшівцях та кількох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Стефан Брняк. У різні часи парафія мала філіальні святині у Гербутові (нині - Нараївка), Старих Скоромохах і Хоросткові, який нині є частиною села Тустань. 1944 року образ Матері Божої Більшівецької знову перевезли до Львова, а 1945 року кармеліти виїхали до Польщі разом із частиною костельного майна (туди ж потрапила також чудотворна ікона). Храм радянська влада зачинила 1947 року, облаштувавши у ньому зерносховище, а монастир використовувала як хлів.
У 1990 рокці римо-католикам повернули костельно-монастирський комплекс, проте тривалий час він простояв без ремонту через брак коштів. З 2001 року парафію обслуговують францисканці конвентуальні (zakon Braci Mniejszych Konwentualnych), які поступово відроджують колишню славу санктуарію.
