 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77143 Кукільники
У 1386 році титулярний «король Русі» князь Владислав Опольчик надав Кукільники у власність львівським (тоді - галицьким) архієпископам. Вже від 1390 року у селі знаходилась їхня резиденція (пізніше з'явились резиденції також у Дунаєві та Оброшиному). У 1430р. Кукільники отримали магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. Кукільники мали близько 550 мешканців, 1939 року - 820, нині ж - лише півтисячі. Село входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Ймовірно, що у митрополичій резиденції - замку, в якому, зокрема, помер 1479 року архієпископ Григорій із Санока, котрий встиг його реставрувати, була каплиця. А парафію в Кукільниках заснував та забезпечив своїми коштами архієпископ Ян Жешівський 27 травня 1421 року. Тоді ж було збудовано перший (дерев'яний) костел. Його чи черговий дерев'яний замінив наступним храмом у першій половині XVIст. архієпископ Бернард Вільчек.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
У 1623 році занотовано, що святиню в Кукільниках разом із містечком спалено під час турецько-татарських нападів. Після відновлення її знову було знищено 1676 року. На її місці тодішній парох о. Мартин Ординський збудував тимчасову невелику каплицю.
І лише у першій чверті XVIII століття коштом архієпископа Яна Скарбека розпочалось спорудження мурованого храму під титулом св. Йоана Євангеліста, Марії Магдалини і сорока мучеників, яке завершилось 1732 року, проте ще навіть 1741 року тут продовжувались будівельні роботи. Варто зазначити, що вже 1727 року до головного вівтаря цього костелу із замкової каплиці перенесли образ Христа Розіп'ятого, визнаний чудотворним, тобто храм вже навіть тоді вважався, в основному, збудованим. 1766 року святиня мала сім нових вівтарів (головний Пресвятої Трійці містив згадану вище ікону Христа Розіп'ятого), а також два великих дзвони. У 70-80-х роках було здійснено дрібні ремонти костелу, після чого архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував його 13 жовтня 1782 року під титулом св. Марії Магдалини.
У 1870, 1882, 1889, 1894 та 1899 роках відбулось відновлення святині. А 1924 року розпочалась її грунтовна реставрація (храм був пошкоджений під час Ісв. війни). Від 1923 року близько трьох тисяч вірян у Кукільниках та ще 6 сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Павло Мікульський, якого 1938 року замінив о. Казимир Слонецький. Парафія у різні часи мала філіальні святині у Библі (нині - Набережне), Бокові, Делієві, Дитятині, Загір'ї-Кукільницькому, Медусі, Свистільниках (нині - Світанок) і Славентині (нині - Слов'ятин), частина цих сіл потім стала осередками самостійних парафій. Святиня містила 7 вівтарів: головний - 60-х років XVIIIст., відновлений 1932 року із згаданим образом Христа Розіп'ятого, бічні - Пресвятої Трійці, Матері Божої, св. Антонія Падуанського, св. Анни, св. юди Тадея і св. Яна Непомуцького.
Після закриття костелу з 1945 року він спочатку простояв пусткою десяток років, потім короткий час використовувався як православна церква, поки 1962 року його не перетворили на склад мінеральних добрив. З 1990 року святинею ніхто не користується, вона поступово руйнується.
