|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77143 Кукільники
У 1386 році титулярний «король Русі» князь Владислав Опольчик надав Кукільники у власність львівським (тоді - галицьким) архієпископам. Вже від 1390 року у селі знаходилась їхня резиденція (пізніше з'явились резиденції також у Дунаєві та Оброшиному). У 1430р. Кукільники отримали магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. Кукільники мали близько 550 мешканців, 1939 року - 820, нині ж - лише півтисячі. Село входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Ймовірно, що у митрополичій резиденції - замку, в якому, зокрема, помер 1479 року архієпископ Григорій із Санока, котрий встиг його реставрувати, була каплиця. А парафію в Кукільниках заснував та забезпечив своїми коштами архієпископ Ян Жешівський 27 травня 1421 року. Тоді ж було збудовано перший (дерев'яний) костел. Його чи черговий дерев'яний замінив наступним храмом у першій половині XVIст. архієпископ Бернард Вільчек.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1623 році занотовано, що святиню в Кукільниках разом із містечком спалено під час турецько-татарських нападів. Після відновлення її знову було знищено 1676 року. На її місці тодішній парох о. Мартин Ординський збудував тимчасову невелику каплицю.
І лише у першій чверті XVIII століття коштом архієпископа Яна Скарбека розпочалось спорудження мурованого храму під титулом св. Йоана Євангеліста, Марії Магдалини і сорока мучеників, яке завершилось 1732 року, проте ще навіть 1741 року тут продовжувались будівельні роботи. Варто зазначити, що вже 1727 року до головного вівтаря цього костелу із замкової каплиці перенесли образ Христа Розіп'ятого, визнаний чудотворним, тобто храм вже навіть тоді вважався, в основному, збудованим. 1766 року святиня мала сім нових вівтарів (головний Пресвятої Трійці містив згадану вище ікону Христа Розіп'ятого), а також два великих дзвони. У 70-80-х роках було здійснено дрібні ремонти костелу, після чого архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував його 13 жовтня 1782 року під титулом св. Марії Магдалини.
У 1870, 1882, 1889, 1894 та 1899 роках відбулось відновлення святині. А 1924 року розпочалась її грунтовна реставрація (храм був пошкоджений під час Ісв. війни). Від 1923 року близько трьох тисяч вірян у Кукільниках та ще 6 сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Павло Мікульський, якого 1938 року замінив о. Казимир Слонецький. Парафія у різні часи мала філіальні святині у Библі (нині - Набережне), Бокові, Делієві, Дитятині, Загір'ї-Кукільницькому, Медусі, Свистільниках (нині - Світанок) і Славентині (нині - Слов'ятин), частина цих сіл потім стала осередками самостійних парафій. Святиня містила 7 вівтарів: головний - 60-х років XVIIIст., відновлений 1932 року із згаданим образом Христа Розіп'ятого, бічні - Пресвятої Трійці, Матері Божої, св. Антонія Падуанського, св. Анни, св. юди Тадея і св. Яна Непомуцького.
Після закриття костелу з 1945 року він спочатку простояв пусткою десяток років, потім короткий час використовувався як православна церква, поки 1962 року його не перетворили на склад мінеральних добрив. З 1990 року святинею ніхто не користується, вона поступово руйнується.
Strona główna