МАРІЯМПІЛЬ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1736 - 1738). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77181 Маріямпіль

Маріямпіль (у 1946-2004рр. називався Маринополем) відомий, принаймні, від 1378 року як Вовчків (Вовче), який у 1638р. отримав магдебурзьке право, а пізніше згадується також під назвою Божий Видок. 1676 року містечко зруйнували турки і татари. У 1691 році тут було засноване місто Маріямпіль, а його передмістя Вовчків заселили колоністами-мазурами. В австрійські часи Маріямпіль був центром циркулу, 1785 року мав 1332 мешканців, 1898 року - 4135, у тому числі 2020 римо- і 1265 греко-католиків, нині у селі проживає близько тисячі осіб. Після ІІсв. війни поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців. Село входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Перший (ймовірно, дерев'яний) костел у Вовчкові згадується у 1593, 1600 і 1615 роках, був знищений турецько-татарськими нападами у 1618-1621 роках. Черговий дерев'яний храм збудували власники Вовчкова-Божого Видока Яблоновські 1662 року, оселивши при ньому францисканців, а наступний під титулом Пресвятої Трійці - 1703 року (на новому місці у підніжжі замкової гори). Його вівтар містив образ Матері Божої з Дитятком, який 1737 року був визнаний чудотворним.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;

У 1726 році було відновлено парафію у Делієві, яку тоді ж перенесли до Маріямполя. А 4 жовтня цього ж року вона отримала фінансово-майнове забезпечення від місцевого власника Яна Яблоновського. У 1736 році станіславівський канонік о. Людвик Вішоватий вмурував наріжний камінь мурованої святині, будівництво якої, в основному, завершили 1738 року. Проте ще 1741 року цей костел ще не мав вікон, дверей, вівтарів, а богослужіння здійснювалось при тимчасовому вівтарі у захристії. Оздоблення та оснащення храму продовжувалось протягом XVIII століття, причому найбільше зусиль для цього доклав о. Войтех Белінський.

У 1825 році, після завершення оснащення святині у Маріямполі її консекрував архієпископ Андрій Анквич. Відомо, що 1905 року завдяки зусиллям настоятеля о. Генрика Ангера костел було розширено, зокрема, збудовано дві нові бічні каплиці та нову захристію, а його інтер'єр оздоблено новим розписом. 1913 року відбулась реставрація головного вівтаря храму. Тоді ж його освятив архієпископ Йосиф Вебер. Під час Ісв. війни святиня зазнала ушкоджень, а пізніше перебувала у занедбаному стані.

На початку 20-х років парафія у Маріямполі придбала руїни замку на горі, щоб збудувати з їх використанням новий костел, спорудження якого розпочали 1935 року. У 1938р. старий храм частково згорів, богослужіння разом із частиною інвентаря перенесли до іншого маріямпольського храму - св. Антонія Падуанського. 1939 року було збудувано новий парафіяльний будинок (за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича). Від 1927 року парафію, чисельністю близько двох з половиною тисяч вірних у містечку та ще трьох селах із філіальною каплицею у Дубівцях, обслуговував настоятель о. Мартин Босак.

В ніч із 23 на 24 серпня 1941 року о. Босак загинув під час нападу на Маріямпіль бойовиків УПА, його замінив адміністратор о. Миколай Вітковський. Наприкінці серпня 1945 року він разом із парафіянами-поляками та костельним майном, у тому числі чудотворною іконою Матері Божої з Дитятком, виїхав до Польщі. Залишки старого костелу були розібрані в радянські часи.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.