77180 Озерце
Поселення Озерце, назване так через наявність унікального карстового озера, тривалий час було присілком сусідніх сіл, а статус села отримало лише в австрійські часи. У 30-х роках ХХ століття тут проживало понад чотири сотні мешканців, переважна більшість яких була поляками, що поселились в останній чверті ХІХ століття. Ще 2001 року в Озерці проживало півсотні мешканців, нині ж - лише троє у двох хатах. Щоб врятувати село від остаточного зникнення, влада намагається зробити його привабливим для туристів. Входило до Галицького району, а тепер - до Івано-Франківського.
Католики латинського обряду Озерця належали до парафії Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому. Якщо 1874 року їх було лише два десятки, то наприкінці цього століття вже близько 270. Перша філіальна каплиця (можливо, мурована) у селі постала вже 1874 року та була освячена 1876 року. У 1905 році коштом місцевих власників Моравських її замінив наступний мурований храм, який освятили 1906 року (правда, це могло бути лише добудовою старої святині). У 1925 році було придбано дзвони для дерев'яної дзвіниці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 13 | |
| 1930 | - єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині; |
| 2002 | - інгрес до Одеського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії єпископа Броніслава Бернацького; |
| 2008 | - єпископ Ян Пурвінський освятив пристосовану каплицю у Гулянці на Житомирщині; |
| Наступна дата: липень, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
У 30-х роках кількість римо-католиків в Озерці перевищила три з половиною сотні вірних. Ймовірно, що у лютому 1944 року вони разом із настоятелем о. Петром Соколовським та костельним майном переїхали до Станіславова (Івано-Франківська), звідки пізніше репатріювали до Польщі. В колишньому костелі, який став греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці, лише зрідка відправляються богослужіння.
Костели і каплиці України