|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77125 Поділля
Перша письмова згадка про село Долішні (Нижні) Сарники (нині - Поділля), яке разом із Середніми Сарниками (сьогодні - Діброва) та Верхніми Сарниками (нині - Сарники) становили одне поселення Сарники, датується 1436 роком. Згадуються також у 1447, 1466, 1470 і 1476 роках. 1880 року тут проживало понад 800 мешканців, 1939 року - 1190, нині ж - близько трьох з половиною сотень осіб. Село входило до Галицького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Бурштині. У 1896 році, коли їх чисельність досягла 370 осіб, у Сарниках Нижніх коштом місцевих власників родини Мицельських (Мавриція і Гелени з роду Кшечуновичів) за проектом львівського архітектора Альфреда Броневського, який пізніше, зокрема, був також атором проекту храму у Великому Колодному, розпочали будівництво філіального мурованого костелу. Протягом трьох років спорудження святині завершили повністю, її також належним чином оснастили та освятили 1899 року. Поруч теж збудували муровані дзвіницю на три дзвони і парафіяльний будинок.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
У 1900 році у Нижніх Сарниках осіли отці-місіонери, яким власники села подарували будинок та відповідне фінансово-майнове забезпечення. Вони обслуговували новозбудований храм, щоденно звершуючи у ньому богослужіння. Консекрація костелу відбулась 1901 року. Проте вже 1907 року місіонери із невідомих причин покинули село, а наступного, 1908 року у ньому створили парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також Сарники Середні. Її обслуговував о. Йосиф Харра, який відразу ж став добиватись утворення самостійної парафії, на що 1912 року було отримано згоду австрійського уряду, але до І світової війни цього так і не сталось. 1911 року о. Харру замінив експозит о. Йосиф Лазаревич, який 1914 року передав експозитуру о. Яну Григелю.
Після піднесення експозитури у Нижніх Сарниках (за експозита о. Станіслава Цембруха) 1925 року до рівня самостійної парафії, до неї окрім Середніх Сарників увійшли також Верхні Сарники із мурованою перед І світовою війною та відремонтованою після тривалого занедбання 1932 року дворовою каплицею і Жалибори. Від 1933 року її адіміністрував о. Віктор Шклярчик, а нараховувала вона понад шість сотень вірян. Храм мав лише один вівтар у готичному стилі та досить бідне інше спорядження, окрім того, 1937 року зафіксували тріщини стін святині, що з'явились внаслідок проблем із фундаментом.
У лютому 1944 року останній душпастир Нижніх Сарників о. Шклярчик загинув від рук вояків УПА, частина парафіян-поляків виїхала до Польщі. Зачиненний костел за радянської влади поділили на два поверхи та використовувався як колгоспний склад, а потім - як виробниче приміщення. Наприкінці 90-х років його передали римо-католикам, проте з ремонтом святині не склалось (ймовірно, через відсутність тут римсько-католицької спільноти). Проте в останньому схематизмі Львівської архідієцезії 2016 року храм досі вважається чинним, а обслуговувати його мали б дієцезіальні священники із вищезгаданої парафії Пресвятої Трійці у Бурштині.
В останні роки костел у Поділлі намагається відремонтувати головний лікар Івано-Франківської центральної міської лікарні Тарас Масляк, який має у селі ферму неподалік храму. Завдяки йому та іншим доброчинцям укріпили фундамент і стіни, перекрили дах, відновили вікна та двері.
Strona główna