|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77160 Шевченкове
Принаймні, у XII столітті тут був укріплений форпост Галича і постала церква св. Пантелеймона. Її отримали францисканці та на початку XVIIст. відбудували і освятили під титулом св. Станіслава, тому поселення стало називатись Святим Станіславом, яке перейменували на Шевченкове 1940 року. 1777 року тут проживало 47 мешканців, 1808 року - 93, 1880 року - 347, 1914 року - 360, 1934 року - 282 осіб, 1939 року - 540, нині ж - лише півтори сотні осіб. Село входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Православну церкву св. Пантелеймона збудували не пізніше 1194 року, оскільки цим роком продатований один із написів кирилицею на її стіні. Після заснування 1375 року у Галичі митрополії католики переосвятили її на архікатедру під титулом Пресвятої Діви Марії. А після перенесення у першій половині 10-х років наступного століття столиці митрополії до Львова, все поселення разом із храмом отримало статус літньої резиденції львівських архієпископів, яким і належали.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Наступна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
У 1595 році татари знищили фрацисканський костельно-монастирський комплекс у Галичі. Наступного року настоятель галицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії дозволив ченцям користуватись колишньою церквою, яка тоді вже майже два століття формально була костелом Пресвятої Діви Марії, але дуже занедбаним, оскільки ним фактично не користовувались, бо зменшене за площею місто 'зосередилось' в іншому місці. 25 травня 1596 року король Зигмунт ІІІ санкціонував цю передачу святині. Францисканці у 1598-1611 роках відремонтували отриманий храм та освятили його під титулом св. Станіслава, а поруч збудували монастир і вежу-дзвіницю.
Парафія у Галичі тривалий час намагалась повернути костел у свою юрисдикцію, проте 1641 року було прийняте остаточне рішення про його належність францисканцям. У 1676 році турки частково зруйнували храм, але його відбудували пізніше коштом світських осіб, яких пізніше у ньому поховали. 1802 року костел зазнав знищень під час пожежі, проте його пізніше відновили. Принаймні, від середини XIX століття село Святий Станіслав і святиня францисканців конвентуальних подаються у складі галицької парафії. 1857 року село мало 138 римо-католиків, 1899 року - 180, а 1914 року - 222.
У 1915 році костел у Святому Станіславі пошкодила австрійська артилерія, а 1916 року - московітська, проте найбільших руйнувань він зазнав 1917 року під час так званого 'наступу Керенського'. Відновлення храму відбулось, в основному, у 1921-1937 роках, проте його продовження, пов'язане із реставрацією головного романського порталу, внаслідок браку коштів тривало фактично до початку ІІ світової війни. Францисканські костел та монастир фукціонували за радянської влади у 1939-1941 роках та на початку німецької окупації у 1941-1942 роках. Влітку 1942 року ченців арештували і стратили німці за переховування зброї та єврейки, після чого храм було зачинено.
Костел і монастир в Шевченковому після війни перебували закинутими та частково зруйнованими. У 60-х роках колишній храм перетворили на склад «релігійної атрибутики», звезеної сюди із закритих радянською владою святинь. Згодом повністю зруйнували монастир, а будматеріали використали для спорудження будівлі сільгосптехніки у сусідньому селі Залуква. 1998 року колишній костел реставрували та знову переосвятили на церкву св. Пателеймона, яка тепер належить греко-католикам.
Головна сторінка