 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77301 Калуш,
вул. Тараса Шевченка, 10,
www: katolickalush.ucoz.ru
Давньоруське поселення Калуш (Каліуш, Калуша), яке письмово відоме з 1241 року, завдячує своїм розвитком видобутку кухонної та калійної солей. Пізніше згадується у документах у 1400, 1422, 1437 (27 травня), 1438, 1440 і 1447 (1 травня) роках. 1549 року король Сигізмунд II Август надав Калушу магдебурзьке право. 1855 року став центром повіту, а 1940 року - району. 1880 року мав 7210 мешканців, з яких 2012 були греко- і 895 римо-католиками, 1939 року - 13 тисяч, у тому числі 4350 українців і 3900 поляків, нині - понад 66 тисяч осіб.
Перший (дерев'яний) костел св. Марії Магдалини у Калуші згадується у 1450 та 1464 роках. 29 березня 1469 року тут було заснувано парафію коштом короля Казимира ІІІ. У 1578 році фундацію парафії підтвердив король Стефан Баторій. Цей храм неодноразово відбудували у XVII столітті після його знищення різними нападниками. Був невеликим, мав лише один вівтар та перестав існувати десь у 60- 70-х роках XVIII століття.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
У 20-х - 30-х роках XVII століття на території калуського замку збудували ще один дерев'яний костел - св. Валентина. У 1695 році цей храм був знищений, проте задяки фундації королеви Марії Собеській та зусиллям і коштам о. Яна Цешинського на цьому місці збудували нову святиню (частково муровану), яка 1722 року мала 4 вівтарі - головний св. Валентина та бічні Пресвятої Діви Марії, св. Анни і Матері Божої Ченстоховської. У 1764 році споруджено новий дерев'яний костел св. Валентина на мурованому фундаменті за кошти родини Чарторийських, який консекрували 1775 року. Тоді храм містив 3 дерев'яні вівтарі - св. Валентина (головний) та св. Анни і Матері Божої Страждальної. 1814 року згоріла вежа святині. Відбудували її не раніше 1825 року.
Сучасний мурований костел у Калуші спорудили у 1841-1845 роках, а освятили вже 1842 року. У 1874-1876 храм відновили, 1886 року він отримав нові вівтарі. Проте вже від 1889 року святиня знову вимагала ремонту, який частково здійснили аж 1903 року. У 1910-1912 року за проектом львівського архітектора Тадеуша Обмінського костел не тільки фундаментально відремонтували, але й також перебудували, зокрема, змінили фасад, додали бічні каплиці та вежу. Під час І світової війни храм зазнав незначних пошкоджень.
Відремонтували святиню у Калуші на початку 20-х років, 1926 року перед її фасадом вимурували сходи. У 1928 році костел отримав новий головний вівтар, виготовлений Яном Войтовичем із Перемишлян, та електричне освітлення. На початку 30-х років в головному вівтарі помістили ікони св. Валентина і Матері Божої Королеви Польської Корони авторства львівського художника Станіслава Батовського. 1936 року було відновлено бічні вівтарі Пресвятого Серця Ісуса та Матері Божої Святого Розарію 1886 року. Наприкінці 30-х років понад п'ять тисяч вірян у місті та сусініх селах обслуговував настоятель о. Ян Палиця. Тоді парафія мала філіальні каплиці у Гуменові і Копанках, а раніше - у Боднарові, Голині та Підмихайлі.
У серпні 1945 року о. Палиця разом із значною частиною парафіян та костельного майна виїхав до Польщі, куди ще 1944 року було перевезено найцінніше із святині. Зачинений храм радянська влада використовувала як спортзал, потім його віддали православним, а 1999 року повернули римо-католикам, які його відремонтували. 30 серпня 2008 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел, а 28 квітня 2024 року за його та єпископа Едварда Кави участю відбулось освячення відновленого парафіяльного будинку. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
