BEDNARÓWKA. Dawny kościół p.w. św. Teodora M. (1888). Iwano-Frankiwski obw., Kołomyjski r-n

78233 Боднарів

Боднарів до 1940 року був Боднарівкою. Заснували його 1799 року як присілок села Середній Майдан. Близько 1880 року на південній околиці Боднарівки, заселеною переважно українцями, постала колонія польських переселенців, яку називали Боднарівкою Польською чи Новою. Нині село є найменшим у Коломийському районі (не путати із Боднаровим Калуського району) та має лише півсотні мешканців.

Нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії в Отинії. Вже через вісім років після заснування польської колонії, 1888 року у Боднарівці (причому, не у самій колонії, а в селі) коштом землевласників Юстина Марцелія, Віктора Мрозовецького та інших вірян було збудовано філіальну дерев'яну каплицю, яку освятили 1905 року.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;
Następna data: grudzień, 08
1737 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського;
1873 - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині;
1878 - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1890 - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1926 - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським;
1930 - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
1933 - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський;
1991 - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава;
1995 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині;
2006 - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній;
2010 - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест;

За переказами, в середині 90-х років каплиця в Боднарівці отримала орган, виготовлений львівським майстром Яном Слівінським. 24 січня 1913 року формально постала парафіяльна експозитура, утворена Львівською курією ще 14 лютого 1904 року. Урядове підтвердження її заснування відбулось 5 квітня того ж, 1913 року. Вона перед І світовою війною нараховувала понад 2400 вірних, охопила майже десяток сусідніх сіл, мала дерев'яні каплиці в Кубаївці (тоді - Гуті) і Середньому Майдані, а в схематизмі Львівської архідієцезії 1920 року вперше згадується як самостійна парафія.

У 1915 році у храмі в Боднарівці були три дзвони, які пізніше реквізували австрійці, а 1919 року замінили одним дзвоном із Калуша. У 20-х роках коштом парафіян здійснили ремонт святині (можливо, навіть її розширення, бо потім вона називалась костелом). Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами Пресвятого Серця Ісуса і св. Теодора та Матері Божої Святого Розарію і св. Анни), дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами, у тому числі калуським, а також парафіяльний будинок. Адміністрував парафію від 1934 року о. Ян Пук.

У липні 1945 року останній душпастир о. Модест Гаєвський виїхав із Боднарова до Польщі, забравши зі собою більшість костельного майна, яке остаточно осіло, зокрема, в костелі в Куніцах біля Легніци та згоріло 6 квітня 1989 року під час пожежі. 1946 року радянська влада зачинила храм, а на початку 50-х років його було повністю розібрано (будматеріали використано для спорудження клубу в Ланчині).

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: