|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78233 Боднарів
Боднарів до 1940 року був Боднарівкою. Заснували його 1799 року як присілок села Середній Майдан. Близько 1880 року на південній околиці Боднарівки, заселеною переважно українцями, постала колонія польських переселенців, яку називали Боднарівкою Польською чи Новою. Нині село є найменшим у Коломийському районі (не путати із Боднаровим Калуського району) та має лише півсотні мешканців.
Нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії в Отинії. Вже через вісім років після заснування польської колонії, 1888 року у Боднарівці (причому, не у самій колонії, а в селі) коштом землевласників Юстина Марцелія, Віктора Мрозовецького та інших вірян було збудовано філіальну дерев'яну каплицю, яку освятили 1905 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
За переказами, в середині 90-х років каплиця в Боднарівці отримала орган, виготовлений львівським майстром Яном Слівінським. 24 січня 1913 року формально постала парафіяльна експозитура, утворена Львівською курією ще 14 лютого 1904 року. Урядове підтвердження її заснування відбулось 5 квітня того ж, 1913 року. Вона перед І світовою війною нараховувала понад 2400 вірних, охопила майже десяток сусідніх сіл, мала дерев'яні каплиці в Кубаївці (тоді - Гуті) і Середньому Майдані, а в схематизмі Львівської архідієцезії 1920 року вперше згадується як самостійна парафія.
У 1915 році у храмі в Боднарівці були три дзвони, які пізніше реквізували австрійці, а 1919 року замінили одним дзвоном із Калуша. У 20-х роках коштом парафіян здійснили ремонт святині (можливо, навіть її розширення, бо потім вона називалась костелом). Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами Пресвятого Серця Ісуса і св. Теодора та Матері Божої Святого Розарію і св. Анни), дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами, у тому числі калуським, а також парафіяльний будинок. Адміністрував парафію від 1934 року о. Ян Пук.
У липні 1945 року останній душпастир о. Модест Гаєвський виїхав із Боднарова до Польщі, забравши зі собою більшість костельного майна, яке остаточно осіло, зокрема, в костелі в Куніцах біля Легніци та згоріло 6 квітня 1989 року під час пожежі. 1946 року радянська влада зачинила храм, а на початку 50-х років його було повністю розібрано (будматеріали використано для спорудження клубу в Ланчині).
Strona główna