|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78260 Гвіздець,
вул. Шевченка, 8,
www: hvizdets.blogspot.com
Груднем 1373 року датується перша документальна згадка про Гвіздець, який вже на той час був значним поселенням (виходить, заснування його мало б відбутись раніше), наступна - 1375 роком. У 1540 році Гвіздець отримав магдебурзьке право, а 1785 року - статус міста, який раніше було втрачено. З 1940 року є селищем міського типу (у 1940-1962 роках був навіть райцентром). Населення - понад 1900 мешканців.
Місцева парафія постала 1475 року коштом Яна Прокоповича із Гвіздця спочатку у сусідніх Остапківцях, а лише потім була перенесена у Гвіздець. І відбулось це не пізніше 1615 року, бо саме тоді костел (дерев'яний) у Гвіздці згадується як знищений татарами. Наступна інформація про парафію датується вже 1710 роком.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1715-1724 роках коштом князя Яна Пузини тут збудували дерев'яні костел та монастир для запрошених ним бернардинів. Спочатку ченці мали душпастирювати у Гвіздці доти, поки не буде споруджено храм для дієцезіальних священників, проте вони залишились тут аж до кінця ІІ світової війни. 1725 року новоспоруджений храм було освячено. У 1728 році дерев'яний костельно-монастирський комплекс згорів, тому після будівництва чергового дерев'яного монастиря виникло питання будівництва нового, тепер вже мурованого костелу.
Наріжний камінь під спорудження святині освячено 27 червня 1730 року. Його коштом родини Пузин та Каліновських завершили, в основному, 1735 року (принаймні, саме ця дата подається у схематизмах Львівської архідієцезії), хоча дооснащення храму тривало і далі. Зокрема, вівтарі постали: 1734р. - св. Франциска, 1736р. св. Антонія, 1739р. - головний та св. Тадея, 1758р. - св. Анни, 1760 - Непорочного Зачаття П.Д.М.. А мурований монастир збудували лише 1740 року, цього ж року бернардинський душпастирський осередок отримав ранг конвенту.
У 1773-1775 роках за проектом архітектора Франциска Кульчицького було здійснено ремонт костелу, який став занедбаним після смерті від пандемії 1770 року усіх чепнців. 29 жовтня 1775 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а 26 січня 1776 року у головний вівтар храму урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 1776-1778 роках було збудовано муровану дзвіницю, а 1778 року завершено ремонт монастиря. Конвент у Гвіздці став садибою провінціала бернардинів на Русі.
У 1802 році землетрус пошкодив костел і його ремонт тривав до 1806 року. Наступні ремонти святині відбулись у 1839-1847 та у 1888-1896 роках (після пожежі, яка пошкодила дах та оснащення храму). 26 червня 1896 року повністю відновлений костел повторно освятив єпископ Ян Пузина, який у Гвіздці народився. 1912 року на теренах цієї парафії народився також майбутній єпископ Рафал Керницький. У 1899-1902 роках грунтовно перебудували дзвіницю перед святинею. У 1919-1922 роках костел, пошкоджений під час І світової війни 1916 року, було оновлено за проектом Юрія Косинського.
У 30-х роках храм мав п'ять нових вівтарів, які замінили старі, пошкоджені пожежею 3 вересня 1888 року: головний (1890-1892рр.), Матері Божої Ченстоховської (1890-1892рр.), св. Антонія (1890-1892рр.), св. Франциска (1907р.) та св. Йосифа (1914р.). Парафія нараховувала понад 2700 вірних, охоплювала півтори десятки сусідніх сіл та мала у різні часи філіальні каплиці у Джуркові, Сороках, Загайполі, Росохачі і Слобідці (Пільній).
У 1945 році бернардини змушені були покинути Гвіздець. Храм спочатку використовували як склад цементу, а згодом він став зерносховищем. У монастирі була лікарня, а тепер - музична школа і бібліотека. 13 червня 1992 року єпископ Рафал Керницький OFM Conv освятив повернутий вірянам костел під титулом св. Антонія.
Оскільки храм перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту, богослужіння проводяться в каплиці, облаштованій в частині колишнього монастиря, а обслуговують місцевих вірних дієцезіальні священики з парафії Пресвятої Трійці у Заболотові.
Головна сторінка