78200 Коломия,
вул. Шопена, 10,
+380 (3433) 248-54
Коломия письмово відома з 1241 року як 'доходне сольне місто' галицьких князів, яке у складі Польщі 1405 року (за іншими даними - у 1366-1370 чи навіть 1353 роках) отримало магдебурзьке право та потім стало столицею одного з трьох галицьких повітів. 04.10.1424 року було підтверджено міські права Коломиї. 1811 року Коломия стала центром циркулу (округи), 1867 року - центром повіту. В середині ХІХ століття мала близько 8 тисяч мешканців, а 1882 року - майже 25 тисяч. З 1940 року є районним центром. Проживає тут понад 61 тисяча осіб.
Єзуїти могли оселитись в Коломиї ще 1887 року, проте місто тоді не змогло виділити для них достатньо коштів. Сталось це у 1895 році, коли вдалось домовитись із ченцями не тільки щодо розмірів їх фінансування, але й основних параметрів костелу, який вони мали збудувати. І вже 29 вересня цього ж року було урочисто освячено тимчасову дерев'яну каплицю з прилеглим до неї житловим приміщенням, а 2 серпня наступного року - наріжний камінь під будівництво неоготичного мурованого костелу за проектом чернівецького архітектора Йосифа Ляйцнера, пристосованого коломийським інженером Діонізієм Кжичковським.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: жовтень, 08 | |
1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
Наступна дата: жовтень, 09 | |
1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Споруджений, в основному, храм освятили під титулом св. Ігнатія Лойоли 31 жовтня 1897 року, 12 грудня цього ж року освятили також дзвони. Але оздоблювальні роботи та оснащення святині тривали до 1905 року (1902 року єзуїти збудували також свою муровану резиденцію). На переломі 20-х - 30-х років Вацлав Єзьорко розписав інтер'єр костелу, затерши попередні розписи початку ХХ століття. Єзуїтський храм не мав статусу парафіяльного та належав до міської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, проте майже відразу у ньому задовільняла свої духовні потреби найбільш заможна частина міської пастви.
А з кінця 20-х років цей костел у схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується у складі міської парафії. Храм мав дерев'яні неоренесансовий головний вівтар 1896-1897 років з образом св. Ігнатія Лойоли та чотири бічні - необарокові 1905-1907 років Матері Божої Неустанної Допомоги і св. Франциска та неоренесансові початку ХХст. Серця Ісуса і св. Антонія з Дитятком, а також інше багате костельне оснащення.
У 1946 році єзуїти з частиною костельного майна виїхали до Польщі, а зачинений храм став складом мебельного магазину. 3 листопада 1990 року повернений храм було освячено у якості парафіяльного, оскільки колишній парафіяльний костел влада віддала греко-католикам. Відтоді тривала реставрація святині. 29 жовтня 2006 року кардинал Мар'ян Яворський освятив відновлений розпис костелу. 31 липня 2013 року єпископ Леон Малий освятив на фасаді храму заново виготовлений горельєф визначного теолога о.-єзуїта Петра Скарги.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, служать тут також сетри-урсулинки ордену св. Урсули Римської Унії.