KOŁOMYJA. Kościół p.w. św. Ignacego Loyoli (1896 - 1897). Iwano-Frankiwski obw., Kołomyjski r-n

78200 Коломия,
вул. Шопена, 10,
+380 (3433) 248-54

Коломия письмово відома з 1241 року як 'доходне сольне місто' галицьких князів, яке у складі Польщі 1405 року (за іншими даними - у 1366-1370 чи навіть 1353 роках) отримало магдебурзьке право та потім стало столицею одного з трьох галицьких повітів. 04.10.1424 року було підтверджено міські права Коломиї. 1811 року Коломия стала центром циркулу (округи), 1867 року - центром повіту. В середині ХІХ століття мала близько 8 тисяч мешканців, а 1882 року - майже 25 тисяч. З 1940 року є районним центром. Проживає тут понад 61 тисяча осіб.

Єзуїти могли оселитись в Коломиї ще 1887 року, проте місто тоді не змогло виділити для них достатньо коштів. Сталось це у 1895 році, коли вдалось домовитись із ченцями не тільки щодо розмірів їх фінансування, але й основних параметрів костелу, який вони мали збудувати. І вже 29 вересня цього ж року було урочисто освячено тимчасову дерев'яну каплицю з прилеглим до неї житловим приміщенням, а 2 серпня наступного року - наріжний камінь під будівництво неоготичного мурованого костелу за проектом чернівецького архітектора Йосифа Ляйцнера, пристосованого коломийським інженером Діонізієм Кжичковським.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 11
1938	- освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004	- кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020	- кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Następna data: wrzesień, 12
1847	- майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867	- архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926	- освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

Споруджений, в основному, храм освятили під титулом св. Ігнатія Лойоли 31 жовтня 1897 року, 12 грудня цього ж року освятили також дзвони. Але оздоблювальні роботи та оснащення святині тривали до 1905 року (1902 року єзуїти збудували також свою муровану резиденцію). На переломі 20-х - 30-х років Вацлав Єзьорко розписав інтер'єр костелу, затерши попередні розписи початку ХХ століття. Єзуїтський храм не мав статусу парафіяльного та належав до міської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, проте майже відразу у ньому задовільняла свої духовні потреби найбільш заможна частина міської пастви.

А з кінця 20-х років цей костел у схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується у складі міської парафії. Храм мав дерев'яні неоренесансовий головний вівтар 1896-1897 років з образом св. Ігнатія Лойоли та чотири бічні - необарокові 1905-1907 років Матері Божої Неустанної Допомоги і св. Франциска та неоренесансові початку ХХст. Серця Ісуса і св. Антонія з Дитятком, а також інше багате костельне оснащення.

У 1946 році єзуїти з частиною костельного майна виїхали до Польщі, а зачинений храм став складом мебельного магазину. 3 листопада 1990 року повернений храм було освячено у якості парафіяльного, оскільки колишній парафіяльний костел влада віддала греко-католикам. Відтоді тривала реставрація святині. 29 жовтня 2006 року кардинал Мар'ян Яворський освятив відновлений розпис костелу. 31 липня 2013 року єпископ Леон Малий освятив на фасаді храму заново виготовлений горельєф визначного теолога о.-єзуїта Петра Скарги.