OTTYNIA. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny i św. Zofii (Sofii) (1766). Iwano-Frankiwski obw., Kołomyjski r-n

78223 Отинія

Перша згадка про поселення Отинія сягає ХІІІст., на початку XVIIст. воно згадується як міське під назвами Балабанівка (належало Балабану гербу Корчак) і Корчаків, проте вже 1613 року знову вживається стара назва. 1753 року містечко отримало магдебурзьке право. 1870 року тут проживало 3132 мешканців, 1880 року - 3743, 1913 року - близько 5000, у тому числі 1500 українців, 1000 поляків та 500 чехів і німців, 1931 року - 4777, з них майже тисяча була поляками, нині - менше п'яти з половиною тисяч осіб. У 1940 році Отинія стала селищем міського типу і до 1962 року була райцентром.

Парафію в Отинії фундував 1669 року її власник Андрій Потоцький, на його кошти збудували перший дерев'яний костел, який отримав титул св. Софії. Черговий дерев'яний храм замість спаленого татарами постав 1702 року завдяки Йосифу Потоцькому, молодшому сину Андрія. 1718 року святиня отримала написаний Казимиром Ладонським із Жукова образ Коронації Матері Божої, який з часом стали вшановувати як чудотворний. У 1764 році костел мав 4 вівтарі (головний 1757 року із вже згаданою іконою та бічні св. Софії, св. Тадея і св. Теклі), а також дзвіницю 1755 року.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 14
1641 - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763 - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині;
- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906 - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950 - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993 - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995 - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999 - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Następna data: sierpień, 15
1727 - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756 - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777 - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815 - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912 - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923 - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931 - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992 - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996 - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999 - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001 - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці;
- архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;

У 1766 році старий храм в Отинії замінив новий з ялинкового дерева на дубових підвалинах, збудований настоятелем о. Шимоном Вуйціцьким. У 1769 і 1771 роках фінансово-майнове забезпечення парафії збільшив Станіслав Брохоцький. 18 жовтня 1775 року належним чином споряджений костел консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії. На той час (і пізніше) нова святиня мала 5 вівтарів, частину яких перенесли зі старої, а також дерев'яну дзвіницю із одним великим та трьома малими дзвонами. У 1847-1865 роках було споруджено новий парафіяльний будинок, відремонтовано дзвіницю та частково відновлено і розширено костел. Цікаво, що у схематизмах Львівської архідієцезії до 1871 року він згадується під титулом св. Софії, а від 1875 року - під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

У 80-х роках ХІХст. стала очевидною необхідність будівництва в Отинії нової святині, але стара простояла до 1902 року. І тільки тоді її розібрали та на її місці у 1902-1905 роках збудували новий (мурований) храм . Від 1903 року парафію обслуговував настоятель о. Людвік Швайгер, нараховувала вона близько 5100 вірян у понад двадцяти сусідніх селах та мала святині у Боднарівці (нині - Боднарів), Голоскові, Грабичі, Кубаївці і Середньому Майдані і Угорниках, а раніше - також у Терновиці (Пільній).

У радянські часи зачинений костел в Отинії використовувався як складське і виробниче приміщення, а 1992 року повернений місцевим вірним.

Filmy