СЛОБОДА (Слобода Рунгурська). Колишня каплиця св. Варвари (Барбари) (1884). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78278 Слобода

Село відоме у документах від 1646 року як Золотий Потік, пізніше згадувалось як містечко. 1722 року його мешканців звільнили від сторожової служби при Печеніжинському замку, внаслідок чого за ним закріпилась назва Слободи (Рунгурської). Від 70-х років ХІХст. Слобода поступово стала головним нафтодобувним осередком в Галичині і одним із найбільших в Європі. 1870 року у селі проживало 703 мешканців, 1880 року - 874, 1910 року - 1298, нині - більше тисячі осіб. 7 червня 1946 року Слободу Рунгурську перейменували на Слободу.

Вперше Слобода Рунгурська згадується у схематизмах Львівської архідієцезії приблизно у середині 70-х років ХІХст. разом із Ронгурами у складі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Коломиї, причому чисельність католиків латинського обряду тоді не перевищувала десятка осіб. У 1884 році тут вже було дві сотні вірних (переважно власники і працівники нафтовидобутку). І саме тоді з ініціативи місцевого промисловця Станіслав Щепановський на подарованій ним земельній ділянці коштом власників копалень та працівників збудували дерев'яну каплицю.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 23
1828 - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький;
1883 - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович;
1898 - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині;
1912 - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1956 - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський;
1984 - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1990 - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту;
- освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині;
2006 - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині;
2013 - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1862 - о. Леопольд Погожельський освятив новозбудований костел під титулом св. Антонія в Красному на Вінничині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;

У 1887 році новозбудований храм у Слободі Рунгурській освятили під титулом св. Варвари - патронки гірників. Він отримав дерев'яний різьблений вівтар 1884 року виготовлення та окрему дзвіницю із чотирма дзвонами. На початку 90-х років місцеві віряни, чисельність яких перевищила шість сотень, перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Печеніжені. Перед І світовою війною у зв'язку вичерпанням запасів нафти у селі кількість римо-католиків зменшилась до восьми десятків, а 1936 року їх було лише шість десятків.

У 1937-1938 роках каплицю у Слободі Рунгурській було відновлено завдяки зусиллям Казимира Вінценза та коштам місцевих вірян. Останню передвоєнну урочистість св. Варвари вже в оновленому храмі очолив суперіор єзуїтського костельно-монастирського комплексу св. Ігнатія Лойоли у Коломиї о. Казимир Козловський. У радянські часи каплицю було знищено.

Фільми