СЛОБОДА (Слобода Рунгурська). Колишня каплиця св. Варвари (Барбари) (1884). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78278 Слобода

Село відоме у документах від 1646 року як Золотий Потік, пізніше згадувалось як містечко. 1722 року його мешканців звільнили від сторожової служби при Печеніжинському замку, внаслідок чого за ним закріпилась назва Слободи (Рунгурської). Від 70-х років ХІХст. Слобода поступово стала головним нафтодобувним осередком в Галичині і одним із найбільших в Європі. 1870 року у селі проживало 703 мешканців, 1880 року - 874, 1910 року - 1298, нині - більше тисячі осіб. 7 червня 1946 року Слободу Рунгурську перейменували на Слободу.

Вперше Слобода Рунгурська згадується у схематизмах Львівської архідієцезії приблизно у середині 70-х років ХІХст. разом із Ронгурами у складі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Коломиї, причому чисельність католиків латинського обряду тоді не перевищувала десятка осіб. У 1884 році тут вже було дві сотні вірних (переважно власники і працівники нафтовидобутку). І саме тоді з ініціативи місцевого промисловця Станіслав Щепановський на подарованій ним земельній ділянці коштом власників копалень та працівників збудували дерев'яну каплицю.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

У 1887 році новозбудований храм у Слободі Рунгурській освятили під титулом св. Варвари - патронки гірників. Він отримав дерев'яний різьблений вівтар 1884 року виготовлення та окрему дзвіницю із чотирма дзвонами. На початку 90-х років місцеві віряни, чисельність яких перевищила шість сотень, перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Печеніжені. Перед І світовою війною у зв'язку вичерпанням запасів нафти у селі кількість римо-католиків зменшилась до восьми десятків, а 1936 року їх було лише шість десятків.

У 1937-1938 роках каплицю у Слободі Рунгурській було відновлено завдяки зусиллям Казимира Вінценза та коштам місцевих вірян. Останню передвоєнну урочистість св. Варвари вже в оновленому храмі очолив суперіор єзуїтського костельно-монастирського комплексу св. Ігнатія Лойоли у Коломиї о. Казимир Козловський. У радянські часи каплицю було знищено.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж: