|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78665 Кути,
вул. Тюдівська, 5,
f.b.: groups/1025327799622035
Поселення Кути відоме у джерелах з 1427, 1442, 1444 та 1448 років. Отримало магдебурзьке право 1715 року. Сюди переселились вірмени та євреї із Молдавського князівства. 1765 року тут проживало майже півтисячі мешканців, а 1849 - 3700. Кути втратили статус міста 1944 року, ставши селищем міського типу. Від грудня 1939 року деякий час були центром району. Нині тут проживає понад 4 тисячі осіб.
Попри відсутність вагомих доказів, парафію у Кутах вважають заснованою 1727 року (завдяки місцевому власнику Йосифу Потоцькому). Але його коштом не пізніше 1721 року лише збудовано дерев'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії для католиків вірменського і латинського обрядів, який отримав вірменського священника, що не знав ні латини, ні польської мови. І це не викликало застережень, бо заледве два десятки існуючих в місті римо-католиків цілком могли відвідувати костел у Косові. Ймовірно, що у першій половині XVIIIст. кутівський храм згорів (чи був спалений нападниками), проте його замінили іншою дерев'яною святинею.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Лише у середині XVIII спільна парафія вірменського та латинського обрядів отримала фінансово-майнове забезпечення, а тільки 1775 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський дозволив вірменським священникам здійснювати душпастирство для римо-католиків. Фактично це і стало початком існування місцевої парафії, до якої увійшли також сусідні села. Тоді храм мав головний вівтар із образом Пресвятої Діви Непорочної та чотири бічних. Але і цей костел згорів 1779 року. Його замінив 1786 року мурований храм під тим же титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що пізніше став лише вірменським. І тільки 1840 року у Кутах нарешті постала капеланія західного обряду, якою наступного року став опікуватись о.-латинник Михайло Клосовський. Її святинею у 1841-1861 роках була греко-католицька церква Пресвятої Трійці (у спільному користуванні).
Перший храм латинського обряду (дерев'яний) було збудовано коштом парафіян 1861 року на земельній ділянці, отриманій 1858 року, та освячено 29 вересня 1861 року під титулом Воздвиження Святого Хреста. Завдяки фінансовій допомозі влади 1863 року завершили його оснащення (чотири дерев'яні вівтарі та інший костельний інвентар). Проте 1895 року ця святиня згоріла майже зі всім костельним оснащенням. У 1896 році завдяки зусиллям настоятеля о. Яна Смаговича на земельній ділялнці, звільненій від згарища попереднього храму, було закладено фундамент під новий і вже мурований за проектом львівського інженера Лукаша Родашевського. Новозбудований костел освятили 1898 року під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса.
У 1909 році святиню оздобили розписами художники Адольф Ожеховський (Коломия) та Вацлав Єзьорко (Бохня, Польща). Весь міжвоєнний період (від 1920 року) та під час ІІсв. війни парафію обслуговував адміністратор о. Вікентій Смаль, маючи під своєю духовною опікою від тисячі до півтори тисяч вірних у двох десятках населених пунктах із філіальною дерев'яною каплицею 1934 року у Рибному.
Після ІІ світової війни зачинений костел у Кутах радянська влада використовувала як складське приміщення. 30 жовтня 1993 року повернений 1990 року колишній храм після часткового ремонту заново освятили. Відтоді здійснюється реставрація костелу. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка