|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78623 Шешори
Перша документальна згадка про поселення Шешори датується 1427 роком, наступна - 1445 роком. 1880 року село мало 1496 мешканців (1315 українців, 155 поляків і 26 німців), з яких 1315 були - греко- і 154 - римо-католиками. 1921 року тут проживало 1807 осіб, у тому числі 1391 українців і 397 поляків, нині ж село нараховує менше двох тисяч мешканців.
Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Матері Божої Святого Розарію в Косові, але 1778 року вони увійшли до парафії Пресвятої Трійці у Пістині. Відомо, що в Шешорах 1857 року було лише 162 вірних, а 1936 року - вже три сотні.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 13 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: лютий, 14 | |
| 2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
У 1934 році зусиллями адміністратора пістиньської парафії о. Йосифа Гжесьовського та пожертвам, отриманим звідусіль завдяки діяльності місцевого комітету будівництва храму, у Шешорах розпочали спорудження філіального дерев'яного костелу, який відразу ж присвятили Матері Божої Остробрамській. Ймовірно, що будівництво, в основному, завершили вже весною 1935 року, проте парафіяльні записи та відсутність згадки про храм в оснанньому довоєнному детальному схематизмі Львівської архідієцезії за 1936 рік, не кажучи вже про недостатність коштів, вказують, швидше, на 1937 рік.
Перед ІІ світовою війною костел вдалось частково оснастити, але навіть єдиний вівтар з образом Матері Божої Остробрамській так і залишився тимчасовим. 25 березня 1944 року храм у Шешорах згорів під час нападу на польську частину села підпрозділу УПА.
Головна сторінка