БИСТРИЦЯ (Рафайлова). Колишній костел без титулу (1910). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78436 Бистриця

Поселення Рафайлівка, яке 7 червня 1946 року було перейменоване на Бистрицю, тривалий час вважалось частиною іншого села - Зеленої, відомої з першої половини XVIII століття. Населяли Рафайлівку переважно українці-греко-католики, проте в міжвоєнний період тут значно зросла кількість поляків-римо-католиків. Нині в Бистриці проживає понад тисяча селян.

Нечисленні католики латинського обряду (місцеві та Зеленої) належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, проте на початку ХХ століття село стало туристичним та гірсько-лижним осередком, в якому відпочивало багато приїжджих римо-католиків. Тому виникла необхідність власної святині. І 1910 року завдяки зусиллям надвірнянського настоятеля о. Томаша Тжебуня вона постала у центрі Рафайлівки.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

Наступного, 1911 року цей філіальний дерев'яний костел освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1915 році угорці спалили греко-католицьку церкву св. Юрія, і римсько-католицький храм став також святинею східного обряду аж до 1924 року, коли було збудувано нову церкву. Вперше Рафайлівка згадана окремо від Зеленої у схематизмі Львівської архідієцезії 1928 року, тоді тут проживало близько двох сотень вірян, а 1936 року їх вже було понад 260.

Костел у Рафалівці мав головний вівтар з образом Матері Божої та Ісуса на хресті, два бічних з іконою св. Антонія і скульптуркою Серця Ісусового, інше досить значне оснащення, а також невеличку дерев'яну дзвіницю з одним дзвоном. У радяські часи перебудований храм використовували в якості клубу, а в пострадянські він став сільським магазином. Проте на початку 2000-х років його отримали місцеві греко-католики, оскільки їх церква залишилась православним. Після відповідного ремонту та часткової перебудови, 2003 року колишній костел освятили як храм св. Юрія.

Поряд із святинею стоїть відреставрований обеліск воїнам польського легіону, полеглим у битві із московітськими військами під час І світової війни.

Фотознімок: Aced
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.