|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78430 Битків,
вул. Промислова
Вперше в документах згадується у 1390 році як Будково, яке поступово, у XVI-XVII століттях змінилось на Битків. 1856 року тут проживало 1299 мешканців, 1887 року - близько 1400, 1939 року - 4600, у тому числі 3020 українців, а також 1500 поляків і 40 німців, які прибували від початку ХХст. на нафтопромисел і проживали у присілку Колонія (Копальня, Промисл), нині селище (міського типу) має понад 4400 осіб.
Хоча Битків регулярно подавався у схематизмах Львівської архідієцезії у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині, проте лише 1894 року там зазначена наявність римо-католиків (чотирьох осіб). На початку ХХ століття їх було вже три десятки, а 1914 року - аж шість сотень вірних.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
| Наступна дата: червень, 19 | |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив невеликий приватний будинок у центрі Горлівки на Донеччині в якості парафіяльної каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа; |
Зрозуміло, що вже тоді, перед І світовою війною внаслідок різкого збільшення католиків латинського обряду докладались зусилля щодо спорудження у Биткові власного храму та утворення душпастирського осередку, проте неоготичний мурований костел тут розпочали будувати лише 1923 року, ймовірно, за проектом інженера Стефана Березовського та його колег Віктора Кульчицького і Францішка Ульріха (вони ж і керували спорудженням). 29 грудня цього ж року було засновано парафію, яку виділили із солотвинської (богослужіння розпочали проводити тимчасово в обширному гаражі), а в грудні наступного року будівництво битківської святині завершили. Здійснювали його коштом нафтових працедавців. Від 1924 року весь міжвоєнний період парафію чисельністю 1500-2000 вірних обслуговував настоятель о. Тит Корчик, який до того служив адміністратором у делятинській парафії св. Франциска Асизького.
Перше богослужіння у новозбудованому костелі в Биткові, який присвятили св. Варварі, о. Корчик звершив 23 грудня 1924 року. Значну частину дерев'яного оснащення храму, у тому числі неоготичні дубові вівтарі, спроектував Ян Войтович із Перемишлян. Весною 1929 року в костелі встановили головний вівтар із скульптуркою Матері Божої Непорочної та образом св. Варвари, а 1931 року - два бічні вівтарі із скульптурками св. Йосифа і Матері Божої Непорочної. 1934 року постав дерев'яний парафіяльний будинок. На початку 1937 року відбувалась підготовка до консекрації храму, яку 12 травня цього ж року здійнив у присутності 14 священників єпископ Євгеній Базяк.
Ймовірно, що ще у 20-ті роки поруч із храмом у Збиткові збудували муровану дзвіницю на три дзвони, які під час ІІ світової війни конфіскували німці. У листопаді 1945 року о. Корчик разом із парафіянами-поляками та більшою частиною костельного майна виїхав із Биткова до Польщі. Зачинена святиня якийсь час пустувала, а в 50-х роках в ній облаштували шкільний спортзал. 2010 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після ремонту урочисто освятили його 4 грудня 2011 року як свою церкву під старим костельним титулом св. Великомучениці Варвари.
Головна сторінка