BITKÓW. Dawny kościół p.w. św. Barbary (Warwary) (1923 - 1924). Iwano-Frankiwski obw., Nadwornianski r-n

78430 Битків,
вул. Промислова

Вперше в документах згадується у 1390 році як Будково, яке поступово, у XVI-XVII століттях змінилось на Битків. 1856 року тут проживало 1299 мешканців, 1887 року - близько 1400, 1939 року - 4600, у тому числі 3020 українців, а також 1500 поляків і 40 німців, які прибували від початку ХХст. на нафтопромисел і проживали у присілку Колонія (Копальня, Промисл), нині селище (міського типу) має понад 4400 осіб.

Хоча Битків регулярно подавався у схематизмах Львівської архідієцезії у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині, проте лише 1894 року там зазначена наявність римо-католиків (чотирьох осіб). На початку ХХ століття їх було вже три десятки, а 1914 року - аж шість сотень вірних.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 08
1774	- новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899	- Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990	- освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993	- освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999	- єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000	- єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004	- освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Następna data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

Зрозуміло, що вже тоді, перед І світовою війною внаслідок різкого збільшення католиків латинського обряду докладались зусилля щодо спорудження у Биткові власного храму та утворення душпастирського осередку, проте неоготичний мурований костел тут розпочали будувати лише 1923 року, ймовірно, за проектом інженера Стефана Березовського та його колег Віктора Кульчицького і Францішка Ульріха (вони ж і керували спорудженням). 29 грудня цього ж року було засновано парафію, яку виділили із солотвинської (богослужіння розпочали проводити тимчасово в обширному гаражі), а в грудні наступного року будівництво битківської святині завершили. Здійснювали його коштом нафтових працедавців. Від 1924 року весь міжвоєнний період парафію чисельністю 1500-2000 вірних обслуговував настоятель о. Тит Корчик, який до того служив адміністратором у делятинській парафії св. Франциска Асизького.

Перше богослужіння у новозбудованому костелі в Биткові, який присвятили св. Варварі, о. Корчик звершив 23 грудня 1924 року. Значну частину дерев'яного оснащення храму, у тому числі неоготичні дубові вівтарі, спроектував Ян Войтович із Перемишлян. Весною 1929 року в костелі встановили головний вівтар із скульптуркою Матері Божої Непорочної та образом св. Варвари, а 1931 року - два бічні вівтарі із скульптурками св. Йосифа і Матері Божої Непорочної. 1934 року постав дерев'яний парафіяльний будинок. На початку 1937 року відбувалась підготовка до консекрації храму, яку 12 травня цього ж року здійнив у присутності 14 священників єпископ Євгеній Базяк.

Ймовірно, що ще у 20-ті роки поруч із храмом у Збиткові збудували муровану дзвіницю на три дзвони, які під час ІІ світової війни конфіскували німці. У листопаді 1945 року о. Корчик разом із парафіянами-поляками та більшою частиною костельного майна виїхав із Биткова до Польщі. Зачинена святиня якийсь час пустувала, а в 50-х роках в ній облаштували шкільний спортзал. 2010 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після ремонту урочисто освятили його 4 грудня 2011 року як свою церкву під старим костельним титулом св. Великомучениці Варвари.