ПАСІЧНА. Колишній костел без титулу (1912). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78432 Пасічна

В українських джерелах Пасічна вважається заснованою 1560 року, а в польських - у другій половині XV століття. Згадується також у документах в 1612, 1619, 1625 та 1648-1654 роках. 1858 року тут проживало 2218 жителів, 1870 року - 2430, в 1900р. - 3130 (з них поляків - 170), а в 30-х роках - близько 4250 (приблизно 3700 українців і 380 поляків). Нині ж населення Пасічної - понад 17 тисяч осіб.

Місцеві римо-католики, чисельність яких збільшилась після 1860 року з початком видобутку нафти у селі, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній. Коли ж їх кількість перевищила три з половиною сотні, завдяки зусиллям надвірнянського настоятеля о. Томаша Тжебуня у Пасічній 1912 року було збудовано філіальний дерев'яний костел.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

Новоспоруджений храм у Пасічній 1913 року освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Чисельність католиків латинського обряду в селі наприкінці міжвоєнного періоду суттєво не змінилась в порівнянні з 1912 роком. За непідтвердженими даними, костел у 30-х роках (до/пере)будовувався. Відомо, що святиня мала образ Матері Божої Ченстоховської (можливо, у головному вівтарі).

Після ІІ світової війни більшість вірян-поляків виїхала до Польщі, а костел радянська влада розібрала. Частину отриманих будівельних матеріалів вивезли у Назавизів, де з них збудували клуб, а решта пішла на добудову хати-читальні у Пасічній, яка теж стала сільським клубом. Від колишнього костелу залишились лише фрагменти фундаменту.

Фрагмент фундаменту костелу
Фрагмент фундаменту костелу
Джерело фотознімка: pasichna-tg.gov.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.