Вперше Тисменичани згадуються документально 4 лютого 1437 року, є також згадка 9 червня 1519 року. У 1715 році село подарували єзуїтам (костел Непорочного
Зачаття Пресвятої Діви Марії і св. Алоїзія Гонзаги) у Станіславові (Івано-Франківську) як частину фундації їхньої колегії і перебувало воно у їхній власності аж до ліквідації ордену
у 70-х роках, після чого його продали приватним власникам. 1880 року тут проживало 1839 мешканців (1723 українців, 74 німців і 42 поляків), нині село має близько трьох тисяч осіб.
Є непідтверджена інформація, що колись у Тисменичанах існувала парафія (можливо, це було тоді, коли село перебувало у власності станіславівських єзуїтів). Але, принаймні, 1814 року
парафії тут вже точно не було. Католики латинського обряду Тисменичан належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній. І їх чисельність впродовж другої
половини ХIХ століття зменшилась від дев'яти до чотирьох десятків вірних.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 13
1930
- єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині;
Перед І світовою війною кількість римо-католиків у Тисменичанах становила шість десятків осіб, а на початку 30-х років зросла до півтори сотні. 1935 року вони перейшли до
новоствореної парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Волосові. 9 вересня 1937 року урядова воєводська інституція в Станіславові затвердила проект
тисменичанської дерев'яної каплиці, виготовлений станіславівським інженером Тадеєм Носкевичем. Будівництво храму завершили наприкінці 30-х років.
Projekt kaplicy T. Noskiewiczaa
Римсько-католицька каплиця у Тисменичанах не збереглась, інформацію про її знищення знайти не вдалось.
Strona główna