ВОЛОСІВ. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1904 - 1906). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78412 Волосів

Вперше Волосів згадується 8 квітня 1443 року в книгах галицького суду, є згадки також у 1479, 1483, 1485 і 1486 роках. 1890 року тут проживало 1092 мешканців, у тому числі 968 українців, 60 поляків і 49 німців, нині село має близько 1600 осіб.

Католики латинського обряду Волосова належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній. Впродовж другої половини ХІХ століття їх чисельність зросла від півсотні до понад чотирьох сотень вірян за рахунок заснованої тут наприкінці 90-х років мазурської колонії. На початку наступного століття у селі почали будівництво власної святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 12
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої;
Наступна дата: лютий, 14
2020 - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;

З ініціативи надвірнянського настоятеля о. Томаша Тшебуні 19 травня 1904 року у Волосові постав комітет будівництва костелу на чолі з інженером Бенедиктом Сєбаурем. Було нагромаджено достатньо будівельних матеріалів та коштів, у тому числі від архієпископа Йосифа Більчевського, щоб цього ж року розпочати спорудження дерев'яного храму під наглядом інженера Лапіцького із Станіславова (Івано-Франківська). Як повідомив краківський щотижневик 'NOWOŚCI ILUSTROWANE' 5 серпня 1905 року, наріжний камінь вже частково збудованого костелу освятив о. Тшебуня (ймовірно, відбулось це у липні цього року).

Комітет будівництва костелу

Новоспоруджений дерев'яний храм у Волосові освятили 1906 року під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Перед І світовою війною кількість римо-католиків у селі перевищила шість сотень. Від 1930 року тут працював надвірнянський катехит о. Адольф Жулчинський, який 1935 року став першим адміністратором новозаснованої парафії у Волосові, що охопила ще швсть сусідніх сіл та мала каплиці у Перерослі і Тисменичанах. Наприкінці 30-х років загальна чисельність парафіян становила 1300 осіб.

Освячення наріжного каменя костелу

Наступний настоятель волосівської парафії о. Онуфрій Станкевич виїхав зі села до Надвірної (а потім - до Польщі) разом із більшістю костельного оснащення 21 березня 1944 року. Зачинений костел радянська влада спочатку використовувала як господарське приміщення, а в 1948-1949 році його розібрали. В дзвіниці місцевої церкви Покрови Пресвятої Богородиці збереглись кілька предметів костельного спорядження волосівського римсько-католицького храму, зокрема, хрестильниця і табернакль. Надвірнянський настоятель о. Антоній Вєнх у травні 2017 року привіз до свого костелу збережену хрестильницю, яку реставрував митець-парафіянин Юрій Даниш.

Хрестильниця
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми