ВОРОХТА. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1903 - 1906). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78595 Ворохта

Високогірне селище Ворохта, яке входило до Яремчого, а нині - до Надвірнянського району, заснував 1568 року Василь Янюк. У 1598 році цю місцину назвали Ворохта (за іменем дезертира з польської армії Михаїла Ворохти, котрий там поселився і прославився як талановитий ткач). З кінця XIX століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр, виділилась із складу Микуличина 1927 року. Сьогодні є одним з основних центрів туризму Івано-Франківської області. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 4200 мешканців.

Ворохта входила до складу парафії св. Франциска у Делятині. Наприкінці XIXст. тут за проектом проф. Юліуша Белтовського зі Львова було споруджено дерев'яний Будинок священиків, у якому знаходилась каплиця для відпочиваючих та проживаючих постійно римо-католиків.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;
Наступна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;
Костел і Будинок священників

Проте з часом ця каплиця стала надто малою для місцевої громади, тому 1900 року створили Комітет будівництва костелу (із о. Владиславом Йоганом на чолі), який приступив до збору коштів на храм. Проект на 250 осіб виконав безплатно проф. Юліуш Белтовський. Святиню на придбаній за рахунок дотації Львівської курії земельній ділянці поблизу Будинка священників спорудили під керівництвом будівничого С. Лазарського у 1903-1905 роках, а 1906 року розписали її інтер'єр (це зробив львівський художник Леонард Вітеровський, який також написав кілька образів та запроектував вітражі). 1 липня 1906 року було освячено три нові дзвони, а 15 липня цього ж року новозбудований та належно оснащений храм освятив івано-франківський декан о.-канонік Юзеф Пяскевич.

Джерело фотознімка: Dmitriy Malyshev

У 30-х роках чисельність вірян у Ворохті перевищила півтисячі. Костел мав три неоготичні дерев'яні вівтарі, виготовлені 1906 року майстернею Спаннера у Львові, що містили образи теж 1906 року пензля Л. Вінтеровського: головний Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні св. Йосифа і Пресвятого Серця Ісуса. Був також тимчасовий бічний вівтар із скульптурою Матері Божої Страждальної Ю. Белтовського 1906 року. Наприкінці 30-х років докладались зусилля по утворенню у Ворохті самостійної парафії, проте вони не увінчались успіхом через брак коштів.

Джерело фотознімка: Dmitriy Malyshev

Після ІІсв. війни каплицю закрили, проте іншого призначення їй не знайшли. Вона простояла пустою і після падіння комуністичного режиму опинилась у сильно пошкодженому стані. У другій половині 90-х років її отримали п'ятидесятники, котрі частково відремонтували храм. Проте пізніше костел знову став римсько-католицькою святинею. Завдяки зусиллям багаторічного настоятеля парафії св. Йосифа Більчевського у Яремчому та декана івано-франківського о. Казимира Галімурки нині костел у Ворохті повертається до життя.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми