 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78595 Ворохта
Високогірне селище Ворохта, яке входило до Яремчого, а нині - до Надвірнянського району, заснував 1568 року Василь Янюк. У 1598 році цю місцину назвали Ворохта (за іменем дезертира з польської армії Михаїла Ворохти, котрий там поселився і прославився як талановитий ткач). З кінця XIX століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр, виділилась із складу Микуличина 1927 року. Сьогодні є одним з основних центрів туризму Івано-Франківської області. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 4200 мешканців.
Ворохта входила до складу парафії св. Франциска у Делятині. Наприкінці XIXст. тут за проектом проф. Юліуша Белтовського зі Львова було споруджено дерев'яний Будинок священиків, у якому знаходилась каплиця для відпочиваючих та проживаючих постійно римо-католиків.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Проте з часом ця каплиця стала надто малою для місцевої громади, тому 1900 року створили Комітет будівництва костелу (із о. Владиславом Йоганом на чолі), який приступив до збору коштів на храм. Проект на 250 осіб виконав безплатно проф. Юліуш Белтовський. Святиню на придбаній за рахунок дотації Львівської курії земельній ділянці поблизу Будинка священників спорудили під керівництвом будівничого С. Лазарського у 1903-1905 роках, а 1906 року розписали її інтер'єр (це зробив львівський художник Леонард Вітеровський, який також написав кілька образів та запроектував вітражі). 1 липня 1906 року було освячено три нові дзвони, а 15 липня цього ж року новозбудований та належно оснащений храм освятив івано-франківський декан о.-канонік Юзеф Пяскевич.
У 30-х роках чисельність вірян у Ворохті перевищила півтисячі. Костел мав три неоготичні дерев'яні вівтарі, виготовлені 1906 року майстернею Спаннера у Львові, що містили образи теж 1906 року пензля Л. Вінтеровського: головний Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні св. Йосифа і Пресвятого Серця Ісуса. Був також тимчасовий бічний вівтар із скульптурою Матері Божої Страждальної Ю. Белтовського 1906 року. Наприкінці 30-х років докладались зусилля по утворенню у Ворохті самостійної парафії, проте вони не увінчались успіхом через брак коштів.
Після ІІсв. війни каплицю закрили, проте іншого призначення їй не знайшли. Вона простояла пустою і після падіння комуністичного режиму опинилась у сильно пошкодженому стані. У другій половині 90-х років її отримали п'ятидесятники, котрі частково відремонтували храм. Проте пізніше костел знову став римсько-католицькою святинею. Завдяки зусиллям багаторічного настоятеля парафії св. Йосифа Більчевського у Яремчому та декана івано-франківського о. Казимира Галімурки нині костел у Ворохті повертається до життя.
