77065 Букачівці
Букачівці уперше письмово згадуються у 1438р., 1489 року отримали магдебурзьке право, поновлене 12 березня 1510 року. У 1880р. тут було 1840 мешканців, у тому числі 501 греко- і 280 римо-католиків, 1939 року - 3850, з них - 1480 поляків і 1220 українців, нині ж - понад 1200 осіб. У 1932-1934рр. Букачівці стали селом, а 1940 року - селищем міського типу. У 1939-1959рр. були районним центром, потім входили до Рогатинсько району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
З кінця XVI століття у Букачівцях існувала римсько-католицька святиня (можливо, це вже була замкова каплиця з одним вівтарем з образами Матері Божої і Христа Розіп'ятого), яка пізніше фігурувала у складі різних парафій. У 1747 році завдяки власнику міста Франциску Лущевському було споруджено невеликий дерев'яний костел Всіх Святих та засновано парафію, а замкову каплицю розібрали.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: липень, 09 | |
1713 | - призначений єпископом-помічником Львівським о. Стефан Рупневський (майбутній ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку) висвячений на єпископа у Кракові; |
1742 | - призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
1911 | - освятили новозбудований костел Матері Церкви у Твіржі на Львівщині; |
1994 | - освячено після ремонту костел Пресвятої Трійці у Банилові-Підгірному на Буковині; |
Наступна дата: липень, 10 | |
1747 | - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
1799 | - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині; |
1904 | - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
1960 | - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко; |
1999 | - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано; - освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині; |
2002 | - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри; |
2005 | - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку; |
2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі; |
У 1765-1774 роках цей храм у Букачівцях мав три вівтарі (головний Всіх Святих та бічні Пресвятої Діви Марії і св. Анни), а також дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. Ця святиня проіснувала, принаймні, до 1819 року, коли було занотовано її надзвичайно поганий технічний стан.
У 1822-1825 роках у Букачівцях спорудили мурований храм коштом чергового місцевого власника Каетана Уруського, який освятили 1838 року (стару дерев'яну святиню розібрали). Цей костел теж мав три вівтарі: головний - Всіх Святих, бічні - св. Аполонії і Святої Родини. У 1875-1876рр. тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у храмі провели дрібні ремонтні роботи та незначні перебудови, відновлення святині також відбулось 1930 року. Від 1934 року парафію, що нараховувала понад 2500 вірян у самих Букачівцях та ще восьми сусідніх селах, обслуговував о. Йосиф Сліпко. У різні часи парафії належали каплиці у Луковці-Вишнівському, нині вже неіснуючому селі Каролівка, Черневі, а також цвинтарна у Букачівцях.
Під час і після ІІ світової війни аж до 1958 року о. Сліпко продовжував опікуватись букачівськими парафіянами. 7 червня 1958 року обласна влада санкціонувала перетворення храму на шкільний спортзал, а від початку 70-х років його використовували в якості складського приміщення. 1993 року суттєво зруйновану колишню культову споруду із зірваним дахом повернули місцевим римо-католикам. 11 листопада 1994 року відремонтований костел освятив єпископ Маркіян Трофим'як.
Букачівці тривалий час обслуговували дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині, а нині ними опікуються душпастирі парафії Пресвятої Трійці у Бурштині.