БУКАЧІВЦІ. Костел Всіх Святих (1822 - 1825). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77065 Букачівці

Букачівці уперше письмово згадуються у 1438р., 1489 року отримали магдебурзьке право, поновлене 12 березня 1510 року. У 1880р. тут було 1840 мешканців, у тому числі 501 греко- і 280 римо-католиків, 1939 року - 3850, з них - 1480 поляків і 1220 українців, нині ж - понад 1200 осіб. У 1932-1934рр. Букачівці стали селом, а 1940 року - селищем міського типу. У 1939-1959рр. були районним центром, потім входили до Рогатинсько району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

З кінця XVI століття у Букачівцях існувала римсько-католицька святиня (можливо, це вже була замкова каплиця з одним вівтарем з образами Матері Божої і Христа Розіп'ятого), яка пізніше фігурувала у складі різних парафій. У 1747 році завдяки власнику міста Франциску Лущевському було споруджено невеликий дерев'яний костел Всіх Святих та засновано парафію, а замкову каплицю розібрали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;

У 1765-1774 роках цей храм у Букачівцях мав три вівтарі (головний Всіх Святих та бічні Пресвятої Діви Марії і св. Анни), а також дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. Ця святиня проіснувала, принаймні, до 1819 року, коли було занотовано її надзвичайно поганий технічний стан.

У 1822-1825 роках у Букачівцях спорудили мурований храм коштом чергового місцевого власника Каетана Уруського, який освятили 1838 року (стару дерев'яну святиню розібрали). Цей костел теж мав три вівтарі: головний - Всіх Святих, бічні - св. Аполонії і Святої Родини. У 1875-1876рр. тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у храмі провели дрібні ремонтні роботи та незначні перебудови, відновлення святині також відбулось 1930 року. Від 1934 року парафію, що нараховувала понад 2500 вірян у самих Букачівцях та ще восьми сусідніх селах, обслуговував о. Йосиф Сліпко. У різні часи парафії належали каплиці у Луковці-Вишнівському, нині вже неіснуючому селі Каролівка, Черневі, а також цвинтарна у Букачівцях.

Джерело фотознімка: ishchuk.net

Під час і після ІІ світової війни аж до 1958 року о. Сліпко продовжував опікуватись букачівськими парафіянами. 7 червня 1958 року обласна влада санкціонувала перетворення храму на шкільний спортзал, а від початку 70-х років його використовували в якості складського приміщення. 1993 року суттєво зруйновану колишню культову споруду із зірваним дахом повернули місцевим римо-католикам. 11 листопада 1994 року відремонтований костел освятив єпископ Маркіян Трофим'як.

Букачівці тривалий час обслуговували дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині, а нині ними опікуються душпастирі парафії Пресвятої Трійці у Бурштині.

Джерело фотознімка: rkc.lviv.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.