ФРАГА (Ягодівка). Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1897 - 1899). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77011 Фрага

Фрага вважається заснованою 1460 року. У XVI - XIX століттях інколи згадується як містечко. У другій половині XIXст. була вже селом, в якому 1881 року проживало 546 мешканців (перважно українців), 1939 року Фрагу населяло 910 осіб, у тому числі 800 українців і 100 поляків, нині ж її населення - близько шести з половиною сотень мешканців. У 1946-1993 роках село називалось Ягодівкою. Входило до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Перша фразька невелика святиня, що стояла на горбі (на місці об'явлень Матері Божої), згадується 1593 року. 1682 року місцевий власник Станіслав Яблоновський оселив при цьому (чи черговому) храмі оо.-бернардинів, які збудували поряд дерев'яний монастир, проте лише 7 лютого 1700 року підписав акт надання Фраги бернардинам.

На початку ХVIIIст. ченці розпочали у Фразі спорудження мурованого монастиря, яке тоді завершилось лише укладанням фундаменту. 1706 року архієпископ Константій Зелінський дозволив вмурування наріжного каменю під новий і вже мурований храм Успіння Пресвятої Діви Марії. Його збудували бернардини власним коштом у 1708-1711 роках. Старий костел було розібрано, а до головного вівтаря нової святині перенесли з нього чудотворний образ Матері Божої. Спорудження монастиря на старому фундаменті відновили 1723 року та закінчили 1732 року. Оскільки фундація Станіслава Яблоновського 1700 року так і не була офіційно підтвержена, то його син Ян 26 вересня 1726 року уклав для бернардинів черговий документ, який 1732 року отримав підтвердження як церковної, так і світської влади. 1733 року бернардинський осередок отримав статус самостійного конвенту. І лише тоді відбулись урочисте впровадження ченців до монастиря та консекрація костелу єпископом-помічником Кам'янець(-Подільсь)ким Адамом Войною Оранським. Храм отримав також два бічні вівтарі (св. Франциска і св. Антонія), три дзвони.

У 1744 році ощадливо збудований скромним коштом монахів костельно-монастирський комплекс у Фразі покрився тріщинами, тому до 1747 року фундамент храму довелось зміцнити, а саму святиню - перебудувати, доставивши до неї за проектом архітектора Франческо Каппоні окрему каплицю для шанованої вірянами скульптури Христа Розіп'ятого. У 60-х - 70-х роках відбулись часткові ремонти костелу та оновлення його інтер'єру, проте це не суттєво покращало його технічний стан. На початку 80-х років докладались зусилля щодо будівництва нового храму, але безрезультатно через брак коштів. 1806 року австрійська влада заборонила користуватись підупалою святинею, а 14 лютого наступного року архієпископ Львівський Каетан Кіцький переніс богослужіння до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені. 1808 року бернардини покину Фрагу, забравши зі собою до Бережан все рухоме костельне майно,у тому числі і чудотворний образ Матері Божої.

Залишений без господарів костельно-монастирський комплекс у Фразі перетворився на руїну і був майже повністю розібраний місцевим населенням. 15 жовтня 1895 року бернардини прийняли рішення відновити тут свій монастир. У 1896 році церковна та світська влада погодила проект (будівничого Томаша Школьніцького) нових храму і монастиря, наріжний камінь яких освятили 16 червня 1897 року. 1899 року їх спорудження майже завершили, а монастир отримав статус резиденції. Після оснащення храм було консекровано 24 грудня 1901 року під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, а 14 вересня 1904 року з Бережан урочисто повернули чудотворний образ Матері Божої.

Настоятель фразького монастиря спочатку виконував функції вікарія підкамінської парафії, проте 1905 року з неї виділили понад десять населених пунктів як окрему фразьку душпастирську дільницю, яка вперше подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1907 року. А 24 липня 1913 року у Фразі постала повноцінна парафіяльна експозитура, що отримала статус самостійної парафії 1922 року. 1931 року костел було реставровано за проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака. Наприкінці 30-х років парафія у Фразі нараховувала вісім сотень вірян та мала філіальні каплиці в Кніселі, Оришківцях і Нових Стрілищах (до їх виходу із парафії після утворення парафіяльної експозитури в останньому селі). У лютому 1944 року костельно-монастирський комплекс бернардинів захопили вояки УПА як свою базу, убивши усіх монахів. Потім його було висаджено в повітря, на руїнах селяни знайшли вцілілу чудотворну ікону Матері Божої, яка 28 серпня цього ж року опинилась у греко-католицькій церкві Перенесення мощів святого Миколая, де перебуває досі. Руїни бернардинських храму та монастиря розібрали 1952 року.