LIPÓWKA (Firlejów). Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1673 - 1576). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77020 Липівка

9 липня 1570 року село Матвіїв, відоме у джерелах від 1430 року, отримало магдебурзьке право та назву Фірлеїв (за прізвищем його власника). Був містечком, яке 1616 року мало півтисячі мешканців, але попри підвердження 15 вересня 1765 року міських прав наприкінці ХVIII - на початку ХІХ століть знову став селом. 1880 року мав приблизно тисячу осіб, у тому числі понад 240 римо-католиків, 1921 року - 1210, 1939 року - 1680, нині - понад вісім сотень. 1946 року Фірлеїв назвали Липівкою, яка входила до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Нечисленні римо-католики Матвіїва спочатку належали до утвореної 3 травня 1439 року парафії у Янчині, який нині називається Іванівкою. Після заснування містечка, 8 грудня 1573 року місцеву парафію та костел фундував фірлеївський війт Микола Нарайовський. Першим настоятелем став о. Петро Стрийковський, який і збудував мурований храм на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів, а консекрував його 1576 року архієпископ Ян Соліковський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 17
1724	- костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек;
1730	- костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1757	- у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри;
1775	- єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині;
1907	- о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
1919	- інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського;
1987	- висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький;
1994	- повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено;
1995	- до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал;
2005	- костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016	- єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської;
2017	- єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу;
2020	- новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2022	- архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 18
1856	- о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911	- освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928	- освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932	- в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938	- освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991	- єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004	- після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010	- єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019	- призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;

Проте парафія у Фірлеєві лише 1606 року остаточно відділилась від янчинської, а 1620 року (після знищення святині у Янчині) її фінансово-матеріальне забезпечення перейшло до фірлеївської парафії і настоятелем призначили о. Войтеха Котовського замість вбитого тоді ж татарами о. Адама Залівського. Костел зазнав знищень під час турецьких нападів у 1666-1667 і 1672 роках, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Яна Козєлка та коштам власника сусіднього Дусанова Станіслава Ковальського був відремонтований. Оновлення святині здійснив у 1687-1689 та 1696 роках настоятель о. Андрій Кшечоновський.

Чергове оновлення підупалого костелу у Фірлеєві та його оснащення відбулось у 30-х - 50-х роках завдяки зусиллям та коштам настоятеля о. Бенедикта Хмельовського. 1774 року храм повторно консекрував архієпископ Вацлав Сераковський (ймовірно, після того, як його реставрували внаслідок пожежі). На той час святиня мала 5 вівтарів. 1792 року настоятель о. Микола Вашкевич здійснив часткову її добудову, проте суттєвої реконструкції вона зазнала наприкінці XVIII - на початку ХІХ століть (настоятель о. Тадеуш Домброва). Протягом усього XIX століття та на початку наступного у фірлеївському костелі проводились ремонтні роботи та оновлення спорядження. 14 червня 1903 року архієпископ Йосиф Більчевський урочисто освятив оновлений головний вівтар.

Військові дії під час Ісв. війни та наступні не завдали суттєвої шкоди храму у Фірлеєві, проте 1920 року московіти-більшовики вбили настоятеля о. Адама Малачинського. Істотних відновлювальних робіт в костелі у міжвоєнний період не було (хіба що 1928 року добудовано передсінок). Святиня містила надалі 5 вівтарів (головний св. Станіслава та бічні св. Антонія, св. Михаїла Архангела, Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої), орган 1858 року та інше дуже багате спорядження, а також два дзвони. Парафію, чисельністю 1100-1200 вірян у Фірлеєві та ще шести селах, від 1921 року обслуговував настоятель о. Станіслав Шатко. Мала вона каплиці у Болотні та Дусанові, а до 1918 року - також у Жидовичах (нині - Розсохи).

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У лютому 1944 року вояки УПА спустошили храм у Фірлеєві та спалили парафіяльний будинок. Частину врятованого костельного оснащення о. Шатко вивіз до Польщі 1945 року. Після ІІ світової війни зачинену святиню радянська влада використовувала як зерносховище. У 1980-1990 роках інститут 'Укрзахідпроектреставрація' провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули храм 8 вересня 1991 року. Після часткового ремонту його наступного року освятив єпископ Маркіян Трофим'як. Від того часу тривало поетапне відновлення святині.