PRYOZERNE (Psary). Dawna kaplica pałacowa bez wezwania (1879). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77018 Приозерне

Псари, які у 60-х роках ХХст. перейменували на Приозерне, вперше документально згадуються 9 вересня 1449 року, проте достатньо відомими стали лише з другої половини XVIIIст., коли тут збудували перший палацовий комплекс. У 1857 році у селі проживало 604 мешканців, 1880 року - 846 (лише 108 були римо-католиками), 1939 року - 1230, нині - понад 450 осіб. Село входило до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Католики латинського обряду Псарів, якими спочатку були переважно ті особи, що проживали на території палацу (власники та обслуговуючий персонал), належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені. До другої половини 70-х років ХІХ століття, коли місцеві власники Реї розпочали будівництво нового палацового комплексу, вони не мали своєї святині, проте вже 1879 року у схематизмі Львівської архідієцезії вперше згадується палацова каплиця.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025 - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Następna data: wrzesień, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885 - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Хоча спорудження палацу у Псарях, здійснене за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича, завершили лише 1882 року, проте прибудована до нього з північного сходу каплиця вже була чинною 1879 року, якщо не раніше, адже і будівництво нового палацу розпочалось ще до того, як 1880 року розібрали старий. У джерелах цей храм часто називають домашньою каплицею, але вона не вважалась приватною, а була публічною (громадською), про що свідчать усі детальні схематизми аж до останнього у 1936 році. І тоді, до речі, Псарі нараховували вже понад півтори сотні вірних, більша частина яких була українцями.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

За радянської влади палацовий комплекс використовувався для господарчих потреб (колгоспний свинарник), потім тут було відділення психіатричної лікарні, 1955 року у ньому оселили студентів Рогатинського зооветеринарного комплексу, а після падіння комуністичного режиму віддали Свято-Успенському жіночому монастирю УПЦ КП, який покинув приміщення 2005 року. За повідомленнями ЗМІ, палац продали приватним особам.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy