|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77000 Рогатин
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.
Впродовж тривалого часу у Рогатині постали: наприкінці XIXст. - мурована каплиця св. Вікентія де Поля у закладі шариток, у 50-х роках XVIIст - мурований шпитальний храм св. Варвари (Барбари), у середині 40-х років XVIIст. - мурований домініканський костел св. Гіацинта (Яцка), а 1538 року - мурований парафіяльний храм св. Миколая. Саме навколо останнього і ховали католиків латинського обряду.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Наступна дата: вересень, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
У першій чверті XIX століття за рішенням австрійської влади римсько-католицький цвинтар у Рогатині перенесли за місто. Вважається, що каплицю-усипальницю на цьому кладовищі збудував 1848 року заможний аптекар Амвросій Мровчинський, щоб поховати у ній дружину і двох дітей, які загинули під час революційних подій того часу. Проте сумнівно, що її спорудження відбулось того ж року, коли суспільно-політичне життя імперії було вкрай нестабільним. Швидше за все, це сталось через кілька років.
Наприкінці 50-х років ХІХ століття виникла потреба розширити територію латинського цвинтаря в Рогатині. Міська управа звернулась до греко-католицького священника о. Миколи Коленковського з проханням продати частину належної йому земельної ділянки поруч із кладовищем, щоб розширити його. Бурмістром Рогатина на той час був саме Амвросій Мровчинський. Після смерті о. Миколи він домовився із його спадкоємцем Йосифом стосовно продажу трьох гектарів за 3400 ринських, а урядовий комітет 16 травня 1860 року уклав договір про передачу цієї земельної ділянки цвинтарю (правда, з умовою вільного поховання українців, якщо така потреба виникатиме). 1870 року Амвросій Мровчинський вже не був бурмістром, а згадується як член повітової ради та президент повітового відділу. Вочевидь, в його каплиці-усипальниці знайшли свій останній спочинок як він сам, так і інші члени його родини.
Під час ІІ світової війни в каплиці-усипальний Мровчинцьких у Рогатині переховувалась єврейська родина, яку виявили гестаповці і знищили. Після повернення радянської влади каплицю обшукували енкаведисти, намагаючись знайти у ній вояків УПА. Потім упродовж років вона поступово руйнувалась. У 2008 році її після відновлення освятили греко-католицькі священники. Нині вона є пам'яткою архітектури місцевого значення під номером 874.
Головна сторінка