|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77051 Журів
Перша згадка про Журів (Дзюрів, Джурів) датована 29 червням 1394 року, згадується також у 1492 і 1494 роках. 1510 року поселення отримало магдебурзьке право, проте 1771 року втратило міські права, хоча і продовжувало називатись містечком. 1880 року мало 813 мешканців (479 поляків і 334 українців), з яких 349 були греко- і 260 римо-католиками, 1939 року - 1410, у тому числі 830 українців і 480 поляків, нині ж - менше півтисячі осіб. Журів входив до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Перший (дерев'яний) храм у Журові, що постав десь у проміжку між 1510 роком і серединою цього століття, став відомим завдяки чудесній події 1598 року та користувався значною шаною не тільки католиків, але й православних, хоча навіть 1615 року ще не мав жодного костельного оснащення. Трохи пізніше його знищила пожежа.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Następna data: sierpień, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
Муровану святиню у Журові збудували коштом місцевого власника Миколая Даниловича за участю львівських будівничих Павла Римлянина і Войтеха Капіноса у першій чверті XVII століття (власне, завершення спорудження датується 15 вересням 1621 року, як це було вказано на меморіальній таблиці фундатора). Невдовзі костел став Марійним санктуарієм, пов'язаним із культом образу Матері Божої. 24 липня 1668 року внук фундатора святині (теж Миколай Данилович) здійснив фундацію задля підесення її до рангу препозитури. Ця пожертва була збільшена самим фундатором 1672 року, а членами родини Даниловичів та іншими доброчинцями протягом XVIII століття.
У 1701 році відбулась реставрація храму у Журові. 1741 року він мав п'ять вівтарів (головний з образом Успіння Прксвятої Діви Марії та бічні Матері Божої з Дитятком, Христа Розіп'ятого, св. Йоана Хрестителя і св. Антонія). 1774 року костел консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії. Проте вже 1816 року святиню довелось зачинити внаслідок її катастрофічно поганого технічного стану. Її ремонт здійснив настоятель о. Антоній Тарнавський коштом чергового місцевого власника Бартоломія Малуя. 1820 року два біних вівтарі замінили новими, а чудотворний образ Матері Божої з Дитятком перемістили до головного вівтаря, який відновили 1887 року.
Пожежа 22 липня 1895 року завдала значної шкоди журівському храму, знищивши дах, склепіння і навіть два бічних вівтарі та інше оснащення. Фактично, поступове відновлення святині тривало аж до І світової війни. Черговий занепад технічного стану костелу зафіксовано повітовою владою 1934 року. Його реставрацією довелось займатись настоятелю (від 1933 року) о. Станіславу Рисьовському, під опікою якого перебувало близько 1300 вірян у Жукові та дев'яти сусідніх селах. Здійснено її було за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича коштом урядової інституції до 1938 року. Журівська парафія мала лише одну філіальну каплицю у Бортниках, проте 1904 року вона перейшла до парафії Всіх Святих у Ходорові.
У 1944 році радянська влада зачинила журівську святиню, частину костельного оснащення було перенесено до місцевої церкви. У 1950-1958 роках храм використовували як склад, а потім - розібрали (отримані будматеріали пішли на ремонт доріг).
Strona główna