|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78300 Снятин,
вул. Воєводи Коснятина, 98,
+380 (3476) 215-05,
www: snyatynkostel.wix.com/snyatynkos...,
f.b.: groups/mater.dei.de.monte.carmel..., kostel.snyatyn
Снятин вперше згадується у літописі 1158 роком, у 1398 році став садибою староства, а 1448 року отримав магдебурзьке право. У 1751-1788 роках був садибою Баківської дієцезії, а в 1867-1939 роках - повітовим центром. 1880 року тут проживало майже 11 тисяч мешканців, з них маже дві тисячі були римо-католиками. У радянські часи став центром району, а від 2020 року належить до Коломийського району. Нині чисельність населення міста - близько десяти тисяч осіб.
Вже у 1345 році у Снятині був францисканський осередок, проте проіснував він не довго. Наприкінці цього ж - на початку наступного століть тут було збудовано дерев'яний костел та засновано парафію, яка, зокрема, близько 1400 року отримала маєток у сусідньому селі Тулова, що залишався у її власності аж до ХХ століття. У XVIст. храм після спалення татарами відбудували заново. У XVIIст. святиню відновлювали двічі після знищення на початку століття та у 1676 році (останній раз - коштом о. Лукаша Волянського).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1721 році коштом пароха о. Антонія Божима було відновлено цей занедбаний костел, який тоді мав три вівтарі - головний Матері Божої та бічні св. Антонія Падуанського і св. Анни. Його у 1764 році замінили наступним дерев'яним храмом завдяки зусиллями тодішнього снятинського настоятеля (і Львівського єпископа-помічника) Самуеля Гловінського та коштом Магдалени Ласовської. Святиня мала вже чотири вівтарі (три колишні та ще один бічний св. Онуфрія). Протягом 1751-1788 років снятинський храм був катедрою Баківської дієцезії, а її єпископи - настоятелями костелу. Десь на кінець XVIIIст. припадає ще одне руйнування та відновлення святині (за пароха о. Станіслава Островіцького).
Сучасний мурований храм збудували у 1843-1848 роках за проектом 1840 року завдяки зусиллям о. Фелікса Себестянського, а освятив його у 1857 році архієпископ Лука Баранецький. 1885 року за настоятеля о. Томаша Станковського здійснено розпис інтер'єру костелу, який зазнав істотних пошкоджень під час І світової війни та був грунтовно перебудований у 1926-1938 роках на кошти благодійників і за проектом львівських архітекторів Тадеуша Обмінського, Ервіна і Ірени (з Обмінських) Вечорків та Яна Сас-Зубжицького (родича настоятеля у Снятині у 1849-1866рр. о. Романа Зубжицького). 6 травня 1936 року відновлений головний вівтар освятив архієпископ Болеслав Твардовський, храм мав також два бічні вівтарі Христа Розіпєятого та св. Антонія. Від 1914 року парафію обслуговував багаторічний настоятель о. Леопольд Касцінський, який наприкінці 30-х років мав під свою духовною опікою майже 4700 вірян у двох десятках населених пунктах. Філіальні святині були у Вовчківцях, Залуччі та Стецевій.
Від 13 травня 1946 року храм було закрито. Наприкінці травня - на початку червня цього ж року до Польщі виїхали священники та більшість парафіян-поляків, забравши зі собою значну частину костельного майна, у тому числі і шанований образ Матері Божої Святого Скапулярію. 20 листопада 1990 року рішенням Івано-Франківської облради храм повернуто у дуже знищеному стані. 22 травня 1993 року його після часткового відновлення освятив під титулом Матері Божої Святого Скапулярію архієпископ Мар'ян Яворський. У другій половині 90-х років до Снятина повернулась копія вивезеного до Польщі образу Матері Божої. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив місцевий храм санктуарієм блаженної с.-шаритки Марти Вєцкої, яка працювала у Снятині медсестрою, жертовно тут померла, похована на місцевому кладовищі та беатифікована 24 травня 2008 року у Львові. Парафію обслуговують оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля), працюють також черниці-шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля, які мають тут свій осередок.
У Снятині був також костел Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Ченстоховської сестер-феліціанок.
Головна сторінка