|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78300 Снятин,
вул. Воєводи Коснятина, 98,
+380 (3476) 215-05,
www: snyatynkostel.wix.com/snyatynkos...,
f.b.: groups/mater.dei.de.monte.carmel..., kostel.snyatyn
Снятин вперше згадується у літописі 1158 роком, у 1398 році став садибою староства, а 1448 року отримав магдебурзьке право. У 1751-1788 роках був садибою Баківської дієцезії, а в 1867-1939 роках - повітовим центром. 1880 року тут проживало майже 11 тисяч мешканців, з них маже дві тисячі були римо-католиками. У радянські часи став центром району, а від 2020 року належить до Коломийського району. Нині чисельність населення міста - близько десяти тисяч осіб.
Вже у 1345 році у Снятині був францисканський осередок, проте проіснував він не довго. Наприкінці цього ж - на початку наступного століть тут було збудовано дерев'яний костел та засновано парафію, яка, зокрема, близько 1400 року отримала маєток у сусідньому селі Тулова, що залишався у її власності аж до ХХ століття. У XVIст. храм після спалення татарами відбудували заново. У XVIIст. святиню відновлювали двічі після знищення на початку століття та у 1676 році (останній раз - коштом о. Лукаша Волянського).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
У 1721 році коштом пароха о. Антонія Божима було відновлено цей занедбаний костел, який тоді мав три вівтарі - головний Матері Божої та бічні св. Антонія Падуанського і св. Анни. Його у 1764 році замінили наступним дерев'яним храмом завдяки зусиллями тодішнього снятинського настоятеля (і Львівського єпископа-помічника) Самуеля Гловінського та коштом Магдалени Ласовської. Святиня мала вже чотири вівтарі (три колишні та ще один бічний св. Онуфрія). Протягом 1751-1788 років снятинський храм був катедрою Баківської дієцезії, а її єпископи - настоятелями костелу. Десь на кінець XVIIIст. припадає ще одне руйнування та відновлення святині (за пароха о. Станіслава Островіцького).
Сучасний мурований храм збудували у 1843-1848 роках за проектом 1840 року завдяки зусиллям о. Фелікса Себестянського, а освятив його у 1857 році архієпископ Лука Баранецький. 1885 року за настоятеля о. Томаша Станковського здійснено розпис інтер'єру костелу, який зазнав істотних пошкоджень під час І світової війни та був грунтовно перебудований у 1926-1938 роках на кошти благодійників і за проектом львівських архітекторів Тадеуша Обмінського, Ервіна і Ірени (з Обмінських) Вечорків та Яна Сас-Зубжицького (родича настоятеля у Снятині у 1849-1866рр. о. Романа Зубжицького). 6 травня 1936 року відновлений головний вівтар освятив архієпископ Болеслав Твардовський, храм мав також два бічні вівтарі Христа Розіпєятого та св. Антонія. Від 1914 року парафію обслуговував багаторічний настоятель о. Леопольд Касцінський, який наприкінці 30-х років мав під свою духовною опікою майже 4700 вірян у двох десятках населених пунктах. Філіальні святині були у Вовчківцях, Залуччі та Стецевій.
Від 13 травня 1946 року храм було закрито. Наприкінці травня - на початку червня цього ж року до Польщі виїхали священники та більшість парафіян-поляків, забравши зі собою значну частину костельного майна, у тому числі і шанований образ Матері Божої Святого Скапулярію. 20 листопада 1990 року рішенням Івано-Франківської облради храм повернуто у дуже знищеному стані. 22 травня 1993 року його після часткового відновлення освятив під титулом Матері Божої Святого Скапулярію архієпископ Мар'ян Яворський. У другій половині 90-х років до Снятина повернулась копія вивезеного до Польщі образу Матері Божої. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив місцевий храм санктуарієм блаженної с.-шаритки Марти Вєцкої, яка працювала у Снятині медсестрою, жертовно тут померла, похована на місцевому кладовищі та беатифікована 24 травня 2008 року у Львові. Парафію обслуговують оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля), працюють також черниці-шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля, які мають тут свій осередок.
У Снятині був також костел Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Ченстоховської сестер-феліціанок.
Головна сторінка