ЗАБОЛОТІВ. Костел Пресвятої Трійці (1898 - 1902). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78315 Заболотів,
вул. Млинська, 3,
+380 (3476) 435-51,
www: zabolotiv.blogspot.com,
f.b.: rkpswtr

Поселення Заболотів відоме письмово від 7 травня 1442 року, а в 1453, 1455, 1475 і 1515 роках вже вважалось містом. 1890 року воно нараховувало понад чотири тисячі мешканців (понад 1600 греко-католиків, майже 400 римо-католиків та понад 2000 юдеїв). У 1940 році Заболотів став селищем міського типу та районним центром, від 1962р. належав до Снятинського району, а 2020 року увійшов до Коломийського. Нині у ньому проживає понад 4 тисячі осіб.

Вважається, що лише 1605 року у Заболотові було засновано місцеву парафію та споруджено дерев'яний костел коштом місцевого власника Станіслава Волуцького. Проте у фундаційному акті він визнав, що раніше у місті в напрямі села Демиче, яке нині є частиною міста, вже існували старий храм і навіть парафіяльний будинок, але їх знищили нападники. Проте і цю святиню у 1618-1621 роках спалили турки і татари. У 1669 році збудовали новий дерев'яний храм за кошти Бакутських.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

Наприкінці другого десятиліття XVIII століття спорудження нового костелу (чи ремонт старого) приписують зусиллям та коштам настоятеля о. Андрія Недрошлянського, проте вже 1757 року цей храм перебував у настільки поганому технічному стані, що його розібрали, а з отриманої деревини спорудили каплицю на кладовищі. І того ж року чергові власники Заболотова Коссаковські фундували новий дерев'яний костел, збудований на новому місці. Ймовірно, що теж того року його освятив рогатинський декан та настоятель парафії св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві о. Бенедикт Хмєльовський. До нової святині перенесли все костельне оснащення зі старої (у тому числі п'ять вівтарів). 1774 року занотовано дзвіницю з трьома три дзвонами, пізніше інтер'єр костелу розписали. 1775 року відбулась консекрація храму.

Останню дерев'яну святиню у Заболотові збудували у 1818-1819 роках коштом власника Северина Потоцького. Її консекрували 1833 року, проте споруджена із використанням будівельних матеріалів, отриманих зі старого костелу, ця культова споруда з трьома вівтарями викликала занепокоєння візитаторів своїм технічним станом. Тому у другій половині ХІХ століття відбувся її ремонт. 1888 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.

У 1898-1902 роках завдяки зусиллями настоятеля о. Леона Новіцького та коштам фондів і парафіян постав, в основному, сучасний неоготичний мурований храм, а після оздоблення та оснащення його освятили 1909 року. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень та був відремонтований після 1925 року. З 1931 року понад 2600 вірян у понад десятці населених пунктів обслуговував настоятель о. Михайло Розлєпіло, а парафія мала каплиці: муровану цвинтарну св. Йосифа 1902 року у Заболотові та дерев'яні у Троїці (1905р.) і Рудниках (1925р.).

О. Розлєпіло виїхав до Польщі 24 жовтня 1945 року разом із частиною костельного майна. Від 1946 року зачинений храм був продовольчим складом, а на початку 90-х років його повернули вірним. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють сетри-феліціанки (згромадження Сестер св. Фелікса з Канталіційо), які мають свій дім поруч із костелом.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.