|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78315 Заболотів,
вул. Млинська, 3,
+380 (3476) 435-51,
www: zabolotiv.blogspot.com,
f.b.: rkpswtr
Поселення Заболотів відоме письмово від 7 травня 1442 року, а в 1453, 1455, 1475 і 1515 роках вже вважалось містом. 1890 року воно нараховувало понад чотири тисячі мешканців (понад 1600 греко-католиків, майже 400 римо-католиків та понад 2000 юдеїв). У 1940 році Заболотів став селищем міського типу та районним центром, від 1962р. належав до Снятинського району, а 2020 року увійшов до Коломийського. Нині у ньому проживає понад 4 тисячі осіб.
Вважається, що лише 1605 року у Заболотові було засновано місцеву парафію та споруджено дерев'яний костел коштом місцевого власника Станіслава Волуцького. Проте у фундаційному акті він визнав, що раніше у місті в напрямі села Демиче, яке нині є частиною міста, вже існували старий храм і навіть парафіяльний будинок, але їх знищили нападники. Проте і цю святиню у 1618-1621 роках спалили турки і татари. У 1669 році збудовали новий дерев'яний храм за кошти Бакутських.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Наступна дата: квітень, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
Наприкінці другого десятиліття XVIII століття спорудження нового костелу (чи ремонт старого) приписують зусиллям та коштам настоятеля о. Андрія Недрошлянського, проте вже 1757 року цей храм перебував у настільки поганому технічному стані, що його розібрали, а з отриманої деревини спорудили каплицю на кладовищі. І того ж року чергові власники Заболотова Коссаковські фундували новий дерев'яний костел, збудований на новому місці. Ймовірно, що теж того року його освятив рогатинський декан та настоятель парафії св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві о. Бенедикт Хмєльовський. До нової святині перенесли все костельне оснащення зі старої (у тому числі п'ять вівтарів). 1774 року занотовано дзвіницю з трьома три дзвонами, пізніше інтер'єр костелу розписали. 1775 року відбулась консекрація храму.
Останню дерев'яну святиню у Заболотові збудували у 1818-1819 роках коштом власника Северина Потоцького. Її консекрували 1833 року, проте споруджена із використанням будівельних матеріалів, отриманих зі старого костелу, ця культова споруда з трьома вівтарями викликала занепокоєння візитаторів своїм технічним станом. Тому у другій половині ХІХ століття відбувся її ремонт. 1888 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.
У 1898-1902 роках завдяки зусиллями настоятеля о. Леона Новіцького та коштам фондів і парафіян постав, в основному, сучасний неоготичний мурований храм, а після оздоблення та оснащення його освятили 1909 року. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень та був відремонтований після 1925 року. З 1931 року понад 2600 вірян у понад десятці населених пунктів обслуговував настоятель о. Михайло Розлєпіло, а парафія мала каплиці: муровану цвинтарну св. Йосифа 1902 року у Заболотові та дерев'яні у Троїці (1905р.) і Рудниках (1925р.).
О. Розлєпіло виїхав до Польщі 24 жовтня 1945 року разом із частиною костельного майна. Від 1946 року зачинений храм був продовольчим складом, а на початку 90-х років його повернули вірним. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють сетри-феліціанки (згромадження Сестер св. Фелікса з Канталіційо), які мають свій дім поруч із костелом.
Головна сторінка