ЗАЛУЧЧЯ - Горішнє Залуччя. Колишній костел св. Миколая (1876 - 1937). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78362 Горішнє Залуччя

Села Горішнє Залуччя та Долішнє Залуччя постали після ІІсв. війни внаслідок поділу села Залуччя (Залуччя над Черемошем), яке вперше згадується у документах 1441 року та 5 травня 1449 року. 1890 року тут проживало 2818 мешканців (2392 українців, 260 поляків і 166 німців), нині Горішнє Залуччя має майже 1300 осіб, а Долішнє - понад 1800. До 2020 року села входили до Снятинського району.

Католики латинського обряду Залуччя належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині. 1876 року, коли їх чисельність становила близько 170 осіб, у селі коштом місцевого власника Миколая Кшиштофовича було споруджено та освячено під титулом св. Миколая публічну філіальну муровану каплицю, яка також слугувала родині фундаторів усипальницею.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 22
1765 - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія Баківського Станіслава Єзєрського;
- майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським;
1922 - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині;
2004 - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича;
Наступна дата: квітень, 23
1719 - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського;
1736 - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині;
1753 - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині;
1933 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1996 - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині;
2017 - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
Джерело фотознімка: Мар'ян Сковира

Перед Ісв. війною чисельність римо-католиків у Залуччі збільшилась до 272 осіб, а в 20-х - 30-х роках досягла майже чотирьох сотень. У 1937 році залучанську каплицю було суттєво добудовано до рівня костелу (ймовірно, коштом Кшиштофовичів та Ярузельських). Храм мав мурований головний вівтар із дерев'яним ретаблом (містив образи Преображення Господнього та Святої Родини) і бічний дубовий вівтар, а також інше досить значне і коштовне храмове оснащення. Поблизу святині стояла дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами вагою 120, 50 та 25 кілограмів (два останні придбали із пожертв вірян).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

В костелі у Залуччі снятинські душпастирі проводили богослужіння регулярно кожної неділі та на свята. Цікаво, що 1938 року у Залуччі поблизу залізничної станції (нині - це село Хутір-Будилів) було закладено наріжний камінь під спорудження іншого храму, яке так і не вдалось здійснити.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Сьогодні колишній костел св. Миколая у Залуччі перебуває у стані часткової та досить непогано збереженої руїни, у якої, враховуючи відсутність у селі римо-католиків та наявність у християн інших конфесій церков, навряд чи є шанс на відновлення.

Джерело фотознімка: Мар'ян Сковира
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми