ДЕЛЕВА. Колишній костел Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (1912). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

78023 Делева

Уперше в документах село згадується 1427 року, коли король Владислав Ягайло віддав його парафії свв. Миколая і Катерини у Коропці в якості фінансового забезпечення її діяльності, що залишалось незмінним аж до ХХ століття, та надав Делеві магдебурзьке право, обмежене юрисдикцією настоятеля коропецької парафії. Проте поселення є старшим, про що свідчать розташовані на його території два городища та шість давньоруських підплитових поховань. 1939 року в Делеві проживало 1950 мешканців, з них 1930 українців (1670 греко-католиків і 260 римо-католиків), 10 поляків та 10 євреїв. Нині ж тут понад 1700 селян. Належало село до Тлумацького району, а тепер - до Івано-Франківського.

Зрозуміло, що нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Коропці. Першу каплицю (дубову) у Делеві було збудовано у другому десятилітті XVIII століття коштом коропецького настоятеля о. Ігнатія Божина. А наступна і вже мурована святиня постала 1912 року завдяки о. Михаїлу Папроцькому. Її збудували за найменшим (на 200 вірян) із трьох типових костельних проектів львівського архітектора Тадеуша Обмінського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 10
1799 - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської;
- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021 - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;
Наступна дата: серпень, 11
1809 - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині;

У 1921 році невеликий господарський будинок, подарований вже згаданим о. Папроцьким, було перебудовано на парафіяльний, що разом із земельними наділами для фінансової підтримки створило умови для заснування цього ж року у селі парафіяльної експозитури, яку у 1923-1925 роках піднесли до рангу самостійної парафії. До її складу увійшли чотири села, зокрема Будзин, Долина і Суходіл. Храм мав бароковий дерев'яний вівтар, подарований домініканцями із парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, та тимчасовий бічний вівтар. У 30-х та частині 40-х років адміністратором парафії був о. Антоній Вавжинський. Виїжджаючи у Польщу, він взяв зі собою частину костельного майна із Коропця та деяких філіальних каплиць, але майже все храмове оснащення делівської святині пропало.

Костел від початку 50-х років використовували як складське приміщення, а в 60-х його переобладнали на млин, поділивши на два поверхи. Було споруджено також дві прибудови (останню - у 1994 році). До 1997 року тривав ремонт колишнього римсько-католицького храму. Ймовірно, що його і досі використовують за господарським призначенням.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми