 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78021 Вікняни
Вперше у документах село згадується 3 квітня 1441 року. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1300 мешканців (понад 700 греко- і близько 600 римо-католиків), 1939 року - 1460, нині ж село має приблизно вісім сотень осіб. З радянських часів до 1993 року називалось Білогіркою. Входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії св. Анни у Тлумачі. В середині ХІХст. їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, а коли у 70-х роках майже досягла шести сотень, то до Вікнян 1876 року перевезли збудований 1721 року тлумацький дерев'яний костел, який у містечку замінили мурованим. Протягом кількох років його було змонтовано (в дещо зміненому стані), впорядковано та освячено під титулом св. Варфоломія.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 17 | |
| 1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
| 1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
| 1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
| 1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
| 1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
| 2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
| 2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у Вікнянах підготувались до заснування парафії. Зокрема, місцеві віряни придбали земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку, яке здійснили вже 1900 року; власники села Щепанські пожертвували майбутній парафії для забезпечення її діяльності земельний наділ, а тодішній тлумацький настоятель - значні кошти. У 1905-1906 роках тут постала парафіяльна експозитура (правда, в схематизмах Львівської архідієцезії вона подається лише з 1908 року). Охопила ще два сусідні села та до 1910 року обслуговувалась експозитом о. Тадеушем Мушинським, якого 1911 року замінив о. Роман Петруський.
У 1914 року вікнянська парафіяльна експозитура нараховувала понад тисячу вірян. Костел під час Ісв. не постраждав, лише австрійці конфіскували дзвони. Проте 1922 року було освячено відлитий у Калуші новий дзвін. У 1925 році експозитура стала самостійною парафією, а експозит о. Ігнатій Внук - її настоятелем, проте пізніше її обслуговували різні адміністратори, доки 1936 року нею не став опікуватись о. Людовик Домбровський. Наприкінці 30-х років храм мав головний муровано-дерев'яний вівтар із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Варфоломія та два дерев'яні бічні Пресвятого Серця Господа Ісуса і св. Антонія, орган, інше досить значне оснащення, а також дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.
На початку 1944 року останній адміністратор у Вікнянах о. Юрій Долєжал разом із парафіянами-поляками покинув село, забравши зі собою фактично все рухоме костельне майно. 1946 року радянська влада храм зачинила та згодом стала його використовувати традиційно в якості колгоспного складу. 2003 року занехаєну будівлю колишнього костелу розпочали ремонтувати, зокрема, завдяки коштам, зібраним у Польщі, місцеві нечисленні греко-католики, які не мали у селі своєї церкви. 2006 року трьохсотрічна римсько-католицька святиня була освячена як греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.
