ВІКНЯНИ (Білогірка). Колишній костел св. Варфоломія (Бартоломія) (1721 - 1876). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

78021 Вікняни

Вперше у документах село згадується 3 квітня 1441 року. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1300 мешканців (понад 700 греко- і близько 600 римо-католиків), 1939 року - 1460, нині ж село має приблизно вісім сотень осіб. З радянських часів до 1993 року називалось Білогіркою. Входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Анни у Тлумачі. В середині ХІХст. їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, а коли у 70-х роках майже досягла шести сотень, то до Вікнян 1876 року перевезли збудований 1721 року тлумацький дерев'яний костел, який у містечку замінили мурованим. Протягом кількох років його було змонтовано (в дещо зміненому стані), впорядковано та освячено під титулом св. Варфоломія.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 15
1843 - консекровано костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі на Івано-Франківщині;
1901 - піднесений до гідності титулярного архієпископа Darnis єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1906 - єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ялті в Криму;
1928 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2012 - о. Леонід Ткачук освятив дзвін над вежею каплиці Божого Милосердя i св. Шарбеля у Харкові-Рогані;
Наступна дата: квітень, 16
1947 - в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області народився майбутній єпископ Маркіян Трофим'як, Луцький ординарій;
1995 - о. Станіслав Падевський призначений Кам’янець-Подільським єпископом-помічником;
2002 - префект Конгрегації у справах Єпископів кардинал Джованні Батіста Ре освятив у Львові приміщення для Курії після часткового ремонту;

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у Вікнянах підготувались до заснування парафії. Зокрема, місцеві віряни придбали земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку, яке здійснили вже 1900 року; власники села Щепанські пожертвували майбутній парафії для забезпечення її діяльності земельний наділ, а тодішній тлумацький настоятель - значні кошти. У 1905-1906 роках тут постала парафіяльна експозитура (правда, в схематизмах Львівської архідієцезії вона подається лише з 1908 року). Охопила ще два сусідні села та до 1910 року обслуговувалась експозитом о. Тадеушем Мушинським, якого 1911 року замінив о. Роман Петруський.

У 1914 року вікнянська парафіяльна експозитура нараховувала понад тисячу вірян. Костел під час Ісв. не постраждав, лише австрійці конфіскували дзвони. Проте 1922 року було освячено відлитий у Калуші новий дзвін. У 1925 році експозитура стала самостійною парафією, а експозит о. Ігнатій Внук - її настоятелем, проте пізніше її обслуговували різні адміністратори, доки 1936 року нею не став опікуватись о. Людовик Домбровський. Наприкінці 30-х років храм мав головний муровано-дерев'яний вівтар із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Варфоломія та два дерев'яні бічні Пресвятого Серця Господа Ісуса і св. Антонія, орган, інше досить значне оснащення, а також дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.

На початку 1944 року останній адміністратор у Вікнянах о. Юрій Долєжал разом із парафіянами-поляками покинув село, забравши зі собою фактично все рухоме костельне майно. 1946 року радянська влада храм зачинила та згодом стала його використовувати традиційно в якості колгоспного складу. 2003 року занехаєну будівлю колишнього костелу розпочали ремонтувати, зокрема, завдяки коштам, зібраним у Польщі, місцеві нечисленні греко-католики, які не мали у селі своєї церкви. 2006 року трьохсотрічна римсько-католицька святиня була освячена як греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Джерело фотознімка: facebook.com/OcalOdZapomnienia

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.