ВІКНЯНИ (Білогірка). Колишній костел св. Варфоломія (Бартоломія) (1721 - 1876). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

78021 Вікняни

Вперше у документах село згадується 3 квітня 1441 року. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1300 мешканців (понад 700 греко- і близько 600 римо-католиків), 1939 року - 1460, нині ж село має приблизно вісім сотень осіб. З радянських часів до 1993 року називалось Білогіркою. Входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Анни у Тлумачі. В середині ХІХст. їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, а коли у 70-х роках майже досягла шести сотень, то до Вікнян 1876 року перевезли збудований 1721 року тлумацький дерев'яний костел, який у містечку замінили мурованим. Протягом кількох років його було змонтовано (в дещо зміненому стані), впорядковано та освячено під титулом св. Варфоломія.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 05
1856 - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990 - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013 - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017 - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019 - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині;
- єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у Вікнянах підготувались до заснування парафії. Зокрема, місцеві віряни придбали земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку, яке здійснили вже 1900 року; власники села Щепанські пожертвували майбутній парафії для забезпечення її діяльності земельний наділ, а тодішній тлумацький настоятель - значні кошти. У 1905-1906 роках тут постала парафіяльна експозитура (правда, в схематизмах Львівської архідієцезії вона подається лише з 1908 року). Охопила ще два сусідні села та до 1910 року обслуговувалась експозитом о. Тадеушем Мушинським, якого 1911 року замінив о. Роман Петруський.

У 1914 року вікнянська парафіяльна експозитура нараховувала понад тисячу вірян. Костел під час Ісв. не постраждав, лише австрійці конфіскували дзвони. Проте 1922 року було освячено відлитий у Калуші новий дзвін. У 1925 році експозитура стала самостійною парафією, а експозит о. Ігнатій Внук - її настоятелем, проте пізніше її обслуговували різні адміністратори, доки 1936 року нею не став опікуватись о. Людовик Домбровський. Наприкінці 30-х років храм мав головний муровано-дерев'яний вівтар із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Варфоломія та два дерев'яні бічні Пресвятого Серця Господа Ісуса і св. Антонія, орган, інше досить значне оснащення, а також дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.

На початку 1944 року останній адміністратор у Вікнянах о. Юрій Долєжал разом із парафіянами-поляками покинув село, забравши зі собою фактично все рухоме костельне майно. 1946 року радянська влада храм зачинила та згодом стала його використовувати традиційно в якості колгоспного складу. 2003 року занехаєну будівлю колишнього костелу розпочали ремонтувати, зокрема, завдяки коштам, зібраним у Польщі, місцеві нечисленні греко-католики, які не мали у селі своєї церкви. 2006 року трьохсотрічна римсько-католицька святиня була освячена як греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Джерело фотознімка: facebook.com/OcalOdZapomnienia

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.