 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78021 Вікняни
Вперше у документах село згадується 3 квітня 1441 року. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1300 мешканців (понад 700 греко- і близько 600 римо-католиків), 1939 року - 1460, нині ж село має приблизно вісім сотень осіб. З радянських часів до 1993 року називалось Білогіркою. Входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії св. Анни у Тлумачі. В середині ХІХст. їх чисельність перевищила чотири сотні осіб, а коли у 70-х роках майже досягла шести сотень, то до Вікнян 1876 року перевезли збудований 1721 року тлумацький дерев'яний костел, який у містечку замінили мурованим. Протягом кількох років його було змонтовано (в дещо зміненому стані), впорядковано та освячено під титулом св. Варфоломія.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у Вікнянах підготувались до заснування парафії. Зокрема, місцеві віряни придбали земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку, яке здійснили вже 1900 року; власники села Щепанські пожертвували майбутній парафії для забезпечення її діяльності земельний наділ, а тодішній тлумацький настоятель - значні кошти. У 1905-1906 роках тут постала парафіяльна експозитура (правда, в схематизмах Львівської архідієцезії вона подається лише з 1908 року). Охопила ще два сусідні села та до 1910 року обслуговувалась експозитом о. Тадеушем Мушинським, якого 1911 року замінив о. Роман Петруський.
У 1914 року вікнянська парафіяльна експозитура нараховувала понад тисячу вірян. Костел під час Ісв. не постраждав, лише австрійці конфіскували дзвони. Проте 1922 року було освячено відлитий у Калуші новий дзвін. У 1925 році експозитура стала самостійною парафією, а експозит о. Ігнатій Внук - її настоятелем, проте пізніше її обслуговували різні адміністратори, доки 1936 року нею не став опікуватись о. Людовик Домбровський. Наприкінці 30-х років храм мав головний муровано-дерев'яний вівтар із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Варфоломія та два дерев'яні бічні Пресвятого Серця Господа Ісуса і св. Антонія, орган, інше досить значне оснащення, а також дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.
На початку 1944 року останній адміністратор у Вікнянах о. Юрій Долєжал разом із парафіянами-поляками покинув село, забравши зі собою фактично все рухоме костельне майно. 1946 року радянська влада храм зачинила та згодом стала його використовувати традиційно в якості колгоспного складу. 2003 року занехаєну будівлю колишнього костелу розпочали ремонтувати, зокрема, завдяки коштам, зібраним у Польщі, місцеві нечисленні греко-католики, які не мали у селі своєї церкви. 2006 року трьохсотрічна римсько-католицька святиня була освячена як греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.
